UA

Медіа

Валютний ривок: нові виклики

Валютний ривок: нові виклики

29.09.2016

2016 рік сміливо можна назвати переломним на ринку обміну валют.

По-перше, відбулося його «перезавантаження» після того, як починаючи з кінця 2015 року Національний банк України (НБУ) прийняв рішення відновити видачу небанківським фінансовим установам генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій. У результаті, станом на сьогоднішній день їх налічується вже близько тридцяти (раніше було лише чотири).

По-друге, разом із допуском небанківських фінансових установ на валютообмінний ринок НБУ значно посилив вимоги, які вони зобов’язані виконувати для отримання та збереження генеральної ліцензії на обмін валют. Нововведення спрямовані на забезпечення прозорості структури власності небанківської фінансової установи, наявності достатнього обсягу власного капіталу, платоспроможності, а також на те, щоб її власники мали задовільний фінансовий стан.

Посилені вимоги викладені в новій редакції «Положення про порядок надання небанківським фінансовим установам, національному оператору поштового зв’язку генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій», затвердженого Постановою Правління НБУ № 297 від 09 серпня 2002 року (редакція від 1 січня 2016 року, далі – Положення про генеральні валютні ліцензії), більшість вимог якої для діючих станом на 1 січня 2016 року валютообмінних компаній почали діяти з 01 липня 2016 року.

Відповідно до нових вимог небанківська валютообмінна установа зобов’язана не тільки повністю розкривати свою структуру власності до всіх ключових учасників (юридичних осіб, які прямо або опосередковано володіють 2 % й більше в статутному капіталі,а також усіх фізичних осіб – засновників) та контролерів (юридичних чи фізичних осіб, які володіють контрольним пакетом корпоративних прав установи або здійснюють вирішальний вплив на діяльність установи незалежно від формального володіння часткою в статутному капіталі), а й підтвердити достатність коштів у фізичних осіб-засновників для володіння часткою у фінансовій установі, показати джерела їх походження, а також підтвердити, що вони є реальними власниками фінансової установи, а не номінальними утримувачами часток у ній.

Однією з ключових умов отримання генеральної валютообмінної ліцензії та її збереження є наявність у небанківської фінансової установи власного капіталу в розмірі не менше 20 млн. грн. Фінансова установа зобов’язана дотримуватися цієї вимоги протягом усього строку діяльності з надання фінансових послуг обміну валют.

Оскільки статутний, а, відповідно, і власний капітал фінансової установи формується за рахунок внесків її учасників, розмір цих внесків повинен відповідати реальному майновому стану таких учасників. На відміну від банків, підтвердження задовільного майнового стану учасників не є прямим обов’язком небанківської фінансової установи, однак наявність у її засновників доходів, достатніх для здійснення внеску до статутного капіталу, із позиції НБУ, є одним із критеріїв прозорості структури власності фінансової установи.

Разом із цим, НБУ має право визнати структуру власності небанківської валютообмінної установи непрозорою та застосувати до неї заходи впливу (включаючи відкликання ліцензії), якщо йому стане відомо, що ключовий учасник у фінансовій установі насправді є лише номінальним утримувачем корпоративних прав, а фактичний контроль здійснює інша пов’язана з ним особа (чоловік або дружина, інший родич, партнер по бізнесу тощо).

Контроль за прозорістю структури власності та фінансовим станом небанківських фінансових установ і їх учасників НБУ здійснює через надані йому дискреційні повноваження.

Зокрема, НБУ має право запитувати в небанківських фінансових установ будь-яку інформацію та документи, які підтверджують їх платоспроможність та прозорість структури власності, а також задовільний фінансовий стан їх засновників.

Як показує практика, НБУ цим правом активно користується та запитує у фінансових установ наступні документи/інформацію:

  • фінансову звітність (річну або проміжну);
  • довідки банків, у яких установа має рахунки;
  • висновок аудитора стосовно походження коштів, за рахунок яких здійснювалося формування статутного капіталу;
  • копії документів, що підтверджують операції з продажу рухомого та нерухомого майна, цінних паперів тощо;
  • баланс станом на останню звітну дату перед отриманням запиту та інше.

Разом із цим, якщо ключовими учасниками фінансової установи є фізичні особи, НБУ також запитує інформацію та документи про їх майновий стан та джерела походження коштів, які відповідні фізичні особи внесли до статутного капіталу установи, а саме: копії податкових декларацій, інформацію контролюючого органу про суми доходів і сплачених податків за звітний період, інформацію про наявність чи відсутність заборгованості зі сплати податків та інших обов’язкових платежів, документи щодо відчуження майна тощо.

Слід зазначити, що можливість НБУ запитувати в небанківських валютообмінних установ інформацію та документи щодо їх структури власності та фінансового стану на законодавчому рівні не обмежена ні періодичністю таких запитів, ні вичерпним переліком документів, які установа зобов’язана надати. Тож НБУ має право запитувати зазначену інформацію/документи регулярно. Важливо, щоб це не набувало характеру зловживання дискреційними повноваженнями зі сторони регулятора.

При цьому підтвердження відповідності структури власності та майнового стану фінансової установи вимогам регулятора – процедура затратна по часу й по ресурсам (з огляду на кількість документів та обсяги інформації, які запитуються) та водночас є вкрай важливою, адже непрозора структура власності фінансової установи та недостатність у неї власного капіталу свідчать про наявність ризиків невиконання нею своїх зобов’язань перед споживачами фінансових послуг, а тому є підставами для відкликання генеральної валютної ліцензії.

Таким чином, встановивши нові вимоги для небанківських валютообмінних установ, НБУ фактично прирівняв їх у цьому аспекті до банків. При цьому небанківський валютообмінний ринок демонструє готовність працювати прозоро та виконувати посилені вимоги регулятора, про що свідчить той факт, що у 2016 році НБУ не відкликав жодної генеральної ліцензії на обмін валют.

Поділитися:

Вам буде цікаво:

Капітальний ремонт

29.05.2017

Олена Линник

Ключовими показниками діяльності банків, від яких залежить їх платоспроможність, а відповідно, і стабільність банківської системи в цілому, є дотримання ними економічних нормативів, а саме: нормативів капіталу (регулятивного – основного...
Стриманий переказ

27.03.2017

Дмитро Мелаш

Протягом останніх декількох років на ринку грошових переказів значно зросла присутність небанківських фінансових установ, які завдяки новітнім технологіям та мобільності складають серйозну конкуренцію банкам у сегменті переказу коштів та...
Зміни в Кримінальному процесуальному кодексі України

28.01.2017

Євгеній Столярчук

Більше 4 років минуло після прийняття нового Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК), який розглядався як значний крок у напрямку побудови правової держави та імплементації європейських цінностей у...
Розмежування підвідомчості судів у спорах із ФГВФО

29.12.2016

Ігор Линник

У процесі очищення банківської системи України від неплатоспроможних фінансових установ,  за останні 2 роки Національним банком України (НБУ) було прийнято рішення про ліквідацію 79 банків. Ще 3 банки, у...
Реєстрація бізнесу по-новому

26.12.16

Анастасія Скакун

Із метою стимулювання розвитку бізнесу та підняття позицій України в рейтингу  Doing Business, декілька років тому наша держава взяла курс на дерегуляцію бізнес-процесів. Одним із найяскравіших прикладів реалізації цього...
Валютний ривок: нові виклики

29.09.2016

Віктор Хілініченко

2016 рік сміливо можна назвати переломним на ринку обміну валют. По-перше, відбулося його «перезавантаження» після того, як починаючи з кінця 2015 року Національний банк України (НБУ) прийняв рішення відновити...
Важливі аспекти аудиту небанківських фінансових установ, які мають намір надавати послуги з обміну валют

01.08.16

Олена Линник

Законодавством України передбачено, що надавати послуги з обміну валют мають право як банки, так і небанківські фінансові установи на підставі генеральної ліцензії Національного банку України (надалі – НБУ) на...
Набуття істотної участі у фінансових установах: нові правила

10.07.16

Інеcса Михальченко

У 2016 році Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (надалі – Нацкомфінпослуг) взяла курс на значне посилення вимог до небанківських фінансових установ, зокрема, щодо...

Останні новини

west-bank Національним банком запроваджено обов’язок розкриття інформації про бенефіціарних власників нерезидентів-кредиторів.

14.06.2017

12 червня 2017 року набули чинності додаткові заходи НБУ із запобігання непродуктивному відтоку капіталу з України, передбачені  Постановами Правління НБУ №41 та №43 від 25 травня 2017 року. Починаючи...
Five-Tips-for-Filipino-Nationals-Working-Abroad-on-Investing Національним банком змінено порядок здійснення юридичними та фізичними особами інвестицій за кордон.

13.06.2017

12 червня 2017 року набули чинності зміни до Постанови Правління НБУ №410 від 13 грудня 2016 року «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» та Інструкції про...
99 Удосконалено порядок здійснення банками посиленого моніторингу фінансових операції.

13.06.2017

12 червня 2017 року набули чинності зміни в Порядку здійснення банками аналізу інформації про фінансові операції, що покликані запобігти відтоку іноземного капіталу через тіньові схеми за кордон. Відтепер посиленому...
0 Дозволено повертати іноземні інвестиції за кордон

13.06.2017

12 червня 2017 року набрали чинності окремі положення Постанови Правління НБУ №41 від 25 травня 2017 року «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України», якими надано...