UA

Медіа

Реєстрація бізнесу по-новому

Реєстрація бізнесу по-новому

26.12.16

Із метою стимулювання розвитку бізнесу та підняття позицій України в рейтингу  Doing Business, декілька років тому наша держава взяла курс на дерегуляцію бізнес-процесів. Одним із найяскравіших прикладів реалізації цього курсу на законодавчому рівні стали зміни від січня 2016 року, внесені до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Зазначеними змінами нотаріусам надано повноваження здійснювати державну реєстрацію бізнесу, зменшено кількість документів та процедур, необхідних для проведення реєстраційних дій, відмінено обов’язок проставлення печатки державного реєстратора на установчих документах суб’єкта господарювання, введено принцип екстериторіальності державної реєстрації (тобто, без прив’язки до місцезнаходження компанії) та можливість подачі документів в електронній формі.

У свою чергу, спрощена процедура створення та перереєстрації бізнесу не тільки відкрила нові можливості власникам та потенційним інвесторам компаній, але й надала додаткові механізми та шляхи рейдерських захоплень діючих підприємств.

Ліквідувати рейдерські схеми, що найбільш широко застосовувались останнім часом, покликаний Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності», який набрав чинності 2 листопада 2016 року (надалі – Антирейдерський закон).

Однак, одночасно із введенням додаткових механізмів захисту бізнесу, права власності, економічних інтересів інвесторів, а також зменшення ризиків незаконного заволодіння майном, даний закон, фактично, встановлює монополію нотаріусів на вчинення переважної більшості реєстраційних дій.

Зокрема, відтепер практично жодна дія, спрямована на перереєстрацію бізнесу (а саме, зміна засновників, місцезнаходження, внесення інших змін до установчих документів юридичної особи), не може бути здійснена без участі нотаріуса.

А саме, нотаріально мають бути посвідчені підписи засновників (учасників) юридичної особи, уповноважених ними осіб або голови та секретаря загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами) на наступних документах:

  • протоколах загальних зборів (рішеннях засновника) юридичної особи, що подаються для державної реєстрації змін відомостей про юридичну особу;
  • статутах та інших установчих документах юридичної особи. Дана вимога не поширюється на первинну реєстрацію юридичної особи;
  • передавальному акті (у разі злиття, приєднання, перетворення юридичної особи);
  • розподільчому балансі (у разі поділу або виділу);
  • заяві учасника про вихід зі складу засновників юридичної особи.

Зазначені вимоги не поширюються на державні органи та органи місцевого самоврядування. При цьому громадські об’єднання та благодійні організації зобов’язані нотаріально посвідчувати підписи своїх учасників лише за наявності такої вимоги в їхніх установчих документах.

Нотаріальному посвідченню також підлягає заява особи про вихід зі складу засновників товариства з обмеженою відповідальністю. При цьому дане рішення набирає чинності тільки через три місяці після її подання товариству.

Разом із цим, Антирейдерським законом обмежено дію принципу екстериторіальності: відтепер державна реєстрація підприємств та фізичних осіб-підприємців повинна проводиться державними реєстраторами або нотаріусами по місцю знаходження юридичної чи фізичної особи в рамках області, АР Крим, а також міст Києва й Севастополя. Тобто, державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, яка знаходиться в місті Києві, відтепер можливо здійснити виключно в державних реєстраторів або нотаріусів столиці. Зазначена вимога не поширюється на державну реєстрацію, що здійснюється на підставі документів, поданих в електронній формі.

Також, за бажанням заявника, на паперовій виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб державний реєстратор повинен проставити свій підпис та печатку.

Нововведенням також є те, що з дня впровадження необхідного програмного забезпечення, але не пізніше 31 березня 2017 року, державні реєстратори та нотаріуси зобов’язані будуть при доступі до державних реєстрів, держателем яких є Мін’юст, використовувати захищені носії особистих ключів.

На практиці ж прийняття Антирейдерського закону ускладнило процедуру проведення реєстраційних дій та збільшило фінансове навантаження на власників бізнесу, оскільки окрім державного мита за здійснення державної реєстрації, додатково необхідно буде оплатити послуги нотаріуса.

Також, додаткові витрати виникають, коли з тих чи інших причин підприємець не встиг провести реєстраційну дію протягом встановлених законом 3 робочих днів із дати прийняття відповідного рішення (протоколу). У даному випадку необхідно буде повторно посвідчувати підписи всіх уповноважених осіб у нотаріуса.

Окрім додаткових фінансових затрат, на практиці суб’єкти господарювання зіткнулися з низкою правових проблем.

По-перше, державні реєстратори, відмовляють у здійсненні державної реєстрації змін до установчих документів на підставі протоколу, підписаного головою та секретарем загальних зборів, навіть якщо вони нотаріально посвідчені. Додатково вони вимагають, щоб нотаріус у посвідчувальному написі вказав, що повноваження голови та секретаря зборів нотаріусом перевірено. Нотаріуси, у свою чергу, повідомляють, що такий напис вони можуть здійснити лише в тому випадку, якщо вони безпосередньо будуть особисто присутні на загальних зборах такого товариства.

Відповідно, у даному випадку залишається два виходи: або кожного разу запрошувати нотаріуса на загальні збори, або підписувати протокол самими учасниками (що є більш затратно, у разі, якщо учасників більше ніж двоє).

Зазначені аспекти підштовхують до того, що проведення реєстраційної дії в нотаріуса є більш зручним, ніж у державного реєстратора, оскільки нотаріус за додаткову плату допомагає в підготовці реєстраційних документів та гарантує результат, а державний реєстратор – ні.

По-друге, значне розширення повноважень нотаріусів в сфері реєстраційних дій часто призводить до ситуації, коли нотаріуси вимагають внесення змін до порядку викладення інформації в реєстраційних документах, що в свою чергу не завжди збігається з «баченнями» державних реєстраторів та представників інших державних органів.

По-третє, хоча Антирейдерським законом і передбачено, що обмеження принципу екстериторіальності не поширюється на реєстраційні дії, що здійснюються на підставі електронних заяв, однак сервіс подачі документів у електронному вигляді на сьогоднішній день так і не запрацював.

Таким чином, прийнятий Антирейдерський закон не тільки скасовує прийняті раніше зміни щодо дерегуляції бізнесу, але й встановлює додаткові вимоги до проведення реєстраційних дій та організації бізнесу в цілому.

Наскільки вони є ефективними та необхідними на даному етапі розвитку українського бізнесу, покаже час.

Поділитися:

Вам буде цікаво:

Реєстрація бізнесу по-новому

26.12.16

Анастасія Скакун

Із метою стимулювання розвитку бізнесу та підняття позицій України в рейтингу  Doing Business, декілька років тому наша держава взяла курс на дерегуляцію бізнес-процесів. Одним із найяскравіших прикладів реалізації цього...
Розмежування підвідомчості судів у спорах із ФГВФО

25.10.2016

Ігор Линник

У процесі очищення банківської системи України від неплатоспроможних фінансових установ,  за останні 2 роки Національним банком України (НБУ) було прийнято рішення про ліквідацію 79 банків. Ще 3 банки, у...
Валютний ривок: нові виклики

29.09.2016

Віктор Хілініченко

2016 рік сміливо можна назвати переломним на ринку обміну валют. По-перше, відбулося його «перезавантаження» після того, як починаючи з кінця 2015 року Національний банк України (НБУ) прийняв рішення відновити...
Важливі аспекти аудиту небанківських фінансових установ, які мають намір надавати послуги з обміну валют

01.08.16

Олена Линник

Законодавством України передбачено, що надавати послуги з обміну валют мають право як банки, так і небанківські фінансові установи на підставі генеральної ліцензії Національного банку України (надалі – НБУ) на...
Набуття істотної участі у фінансових установах: нові правила

10.07.16

Інеcса Михальченко

У 2016 році Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (надалі – Нацкомфінпослуг) взяла курс на значне посилення вимог до небанківських фінансових установ, зокрема, щодо...
Ліцензування фінансових послуг – огляд нововведень

27.04.16

Дмитро Мелаш

З метою системного вдосконалення, уніфікації та спрощення порядку ліцензування господарської діяльності Верховною Радою України було прийнято оновлений Закон «Про ліцензування видів господарської діяльності» (Закон про ліцензування), який набув чинності...
Продаж боргів фізичних осіб факторинговим компаніям: факти та омани

30.03.16

Ігор Линник

17 лютого 2016 року ринок фінансових послуг сколихнула новина про те, що суд, начебто, заборонив продаж колекторам боргів фізичних осіб. Приводом для цього стало рішення Вищого адміністративного суду України...
Посилення вимог до ліцензування небанківських фінансових установ з обміну валют

01.03.16

Дмитро Мелаш

Протягом останніх двох років, коли Національний банк України не видавав генеральні ліцензії на здійснення обміну валют, в Україні точилися гострі дискусії стосовно того, чи залишаться на цьому ринку небанківські...

Останні новини

nkfp Опубліковано доопрацьований проект Розпорядження про врегулювання діяльності кредитних посередників

17.04.2017

14 квітня 2017 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, було оприлюднено доопрацьований проект Розпорядження «Про затвердження Вимог до кредитних посередників та до їх...
291832 НБУ пропонує змінити правила подання статистичної звітності

07.04.2017

3 квітня 2017 року Національний банк України розмістив на офіційному веб-сайті Проект змін до Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України. Згідно з Проектом, змінюється порядок...
RRO (1) Національний банк України перевіряє використання реєстраторів розрахункових операцій

05.04.2017

З квітня 2017 року Національним банком України розпочато перевірку фінансових установ, що здійснюють діяльність з переказу коштів, щодо  оснащення їх терміналів самообслуговування (ПТКС) реєстраторами розрахункових операцій (РРО). Перевірка здійснюється...
valuta2 Збільшено ліміти на придбання валюти

04.04.2017

Починаючи з 5 квітня 2017 року фізичні особи отримали право здійснювати придбання готівкової іноземної валюти в розмірі, що не перевищує 150 000 гривень на добу на одну особу. Раніше...