UA

Медіа

Реєстрація бізнесу по-новому

Реєстрація бізнесу по-новому

26.12.16

Із метою стимулювання розвитку бізнесу та підняття позицій України в рейтингу  Doing Business, декілька років тому наша держава взяла курс на дерегуляцію бізнес-процесів. Одним із найяскравіших прикладів реалізації цього курсу на законодавчому рівні стали зміни від січня 2016 року, внесені до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Зазначеними змінами нотаріусам надано повноваження здійснювати державну реєстрацію бізнесу, зменшено кількість документів та процедур, необхідних для проведення реєстраційних дій, відмінено обов’язок проставлення печатки державного реєстратора на установчих документах суб’єкта господарювання, введено принцип екстериторіальності державної реєстрації (тобто, без прив’язки до місцезнаходження компанії) та можливість подачі документів в електронній формі.

У свою чергу, спрощена процедура створення та перереєстрації бізнесу не тільки відкрила нові можливості власникам та потенційним інвесторам компаній, але й надала додаткові механізми та шляхи рейдерських захоплень діючих підприємств.

Ліквідувати рейдерські схеми, що найбільш широко застосовувались останнім часом, покликаний Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності», який набрав чинності 2 листопада 2016 року (надалі – Антирейдерський закон).

Однак, одночасно із введенням додаткових механізмів захисту бізнесу, права власності, економічних інтересів інвесторів, а також зменшення ризиків незаконного заволодіння майном, даний закон, фактично, встановлює монополію нотаріусів на вчинення переважної більшості реєстраційних дій.

Зокрема, відтепер практично жодна дія, спрямована на перереєстрацію бізнесу (а саме, зміна засновників, місцезнаходження, внесення інших змін до установчих документів юридичної особи), не може бути здійснена без участі нотаріуса.

А саме, нотаріально мають бути посвідчені підписи засновників (учасників) юридичної особи, уповноважених ними осіб або голови та секретаря загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами) на наступних документах:

  • протоколах загальних зборів (рішеннях засновника) юридичної особи, що подаються для державної реєстрації змін відомостей про юридичну особу;
  • статутах та інших установчих документах юридичної особи. Дана вимога не поширюється на первинну реєстрацію юридичної особи;
  • передавальному акті (у разі злиття, приєднання, перетворення юридичної особи);
  • розподільчому балансі (у разі поділу або виділу);
  • заяві учасника про вихід зі складу засновників юридичної особи.

Зазначені вимоги не поширюються на державні органи та органи місцевого самоврядування. При цьому громадські об’єднання та благодійні організації зобов’язані нотаріально посвідчувати підписи своїх учасників лише за наявності такої вимоги в їхніх установчих документах.

Нотаріальному посвідченню також підлягає заява особи про вихід зі складу засновників товариства з обмеженою відповідальністю. При цьому дане рішення набирає чинності тільки через три місяці після її подання товариству.

Разом із цим, Антирейдерським законом обмежено дію принципу екстериторіальності: відтепер державна реєстрація підприємств та фізичних осіб-підприємців повинна проводиться державними реєстраторами або нотаріусами по місцю знаходження юридичної чи фізичної особи в рамках області, АР Крим, а також міст Києва й Севастополя. Тобто, державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, яка знаходиться в місті Києві, відтепер можливо здійснити виключно в державних реєстраторів або нотаріусів столиці. Зазначена вимога не поширюється на державну реєстрацію, що здійснюється на підставі документів, поданих в електронній формі.

Також, за бажанням заявника, на паперовій виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб державний реєстратор повинен проставити свій підпис та печатку.

Нововведенням також є те, що з дня впровадження необхідного програмного забезпечення, але не пізніше 31 березня 2017 року, державні реєстратори та нотаріуси зобов’язані будуть при доступі до державних реєстрів, держателем яких є Мін’юст, використовувати захищені носії особистих ключів.

На практиці ж прийняття Антирейдерського закону ускладнило процедуру проведення реєстраційних дій та збільшило фінансове навантаження на власників бізнесу, оскільки окрім державного мита за здійснення державної реєстрації, додатково необхідно буде оплатити послуги нотаріуса.

Також, додаткові витрати виникають, коли з тих чи інших причин підприємець не встиг провести реєстраційну дію протягом встановлених законом 3 робочих днів із дати прийняття відповідного рішення (протоколу). У даному випадку необхідно буде повторно посвідчувати підписи всіх уповноважених осіб у нотаріуса.

Окрім додаткових фінансових затрат, на практиці суб’єкти господарювання зіткнулися з низкою правових проблем.

По-перше, державні реєстратори, відмовляють у здійсненні державної реєстрації змін до установчих документів на підставі протоколу, підписаного головою та секретарем загальних зборів, навіть якщо вони нотаріально посвідчені. Додатково вони вимагають, щоб нотаріус у посвідчувальному написі вказав, що повноваження голови та секретаря зборів нотаріусом перевірено. Нотаріуси, у свою чергу, повідомляють, що такий напис вони можуть здійснити лише в тому випадку, якщо вони безпосередньо будуть особисто присутні на загальних зборах такого товариства.

Відповідно, у даному випадку залишається два виходи: або кожного разу запрошувати нотаріуса на загальні збори, або підписувати протокол самими учасниками (що є більш затратно, у разі, якщо учасників більше ніж двоє).

Зазначені аспекти підштовхують до того, що проведення реєстраційної дії в нотаріуса є більш зручним, ніж у державного реєстратора, оскільки нотаріус за додаткову плату допомагає в підготовці реєстраційних документів та гарантує результат, а державний реєстратор – ні.

По-друге, значне розширення повноважень нотаріусів в сфері реєстраційних дій часто призводить до ситуації, коли нотаріуси вимагають внесення змін до порядку викладення інформації в реєстраційних документах, що в свою чергу не завжди збігається з «баченнями» державних реєстраторів та представників інших державних органів.

По-третє, хоча Антирейдерським законом і передбачено, що обмеження принципу екстериторіальності не поширюється на реєстраційні дії, що здійснюються на підставі електронних заяв, однак сервіс подачі документів у електронному вигляді на сьогоднішній день так і не запрацював.

Таким чином, прийнятий Антирейдерський закон не тільки скасовує прийняті раніше зміни щодо дерегуляції бізнесу, але й встановлює додаткові вимоги до проведення реєстраційних дій та організації бізнесу в цілому.

Наскільки вони є ефективними та необхідними на даному етапі розвитку українського бізнесу, покаже час.

Поділитися:

Вам буде цікаво:

Глобальна деофшоризація та її вплив на ЗЕД

27.03.2018

Євгеній Столярчук

Процес деофшоризації у світі Швидкий розвиток транснаціональної торговельної діяльності, глобалізація міжнародної економіки та вільний рух фінансового капіталу зумовили виникнення необхідності в розвитку та ефективному налагодженню глобального (міжнародного) та регіонального...
Показати винних

14.02.2018

Ігор Линник

Економічна і політична ситуація за останні кілька років значно погіршила інвестиційний клімат в нашій країні і нищівно ударила по банківській системі України. Іноземні інвестори практично припинили фінансування українського бізнесу...
Due Diligence нерухомості: проведення рекомендовано

13.02.2018

Євгеній Столярчук

Застосування шахрайських схем в угодах купівлі-продажу нерухомості завжди еволюціонували разом зі змінами законодавства та реформуванням вказаного правового інституту. Водночас ріст культури інвестування та відповідального ставлення інвесторів до укладення таких...
НБУ вживає заходів щодо формування нових стандартів роботи фінансового ринку

06.02.2018

Інеcса Михальченко

Розвиток новітніх технологій і масове використання інтернет-ресурсів зумовило значне зростання популярності послуг з проведення онлайн-розрахунків. Тільки протягом 2016-2017 років число фінансових установ, які отримали ліцензію Національного банку України (НБУ)...
Ключові зміни Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

22.01.2018

Лілія Гарачковська

Коментує Лілія Гарачковська, керівник практики Gryphon Audit 5 жовтня 2017 року було прийнято Закон «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (щодо...
Ключові особливості аудиту страхових компаній

26.12.2017

Олена Линник

Актуальність питань, пов’язаних із проведенням аудиторських перевірок діяльності страхових компаній завжди була на високому рівні через їх складність, об’ємність та підвищений рівень державного регулювання страхової діяльності. Аналітика ринку страхових...
П’ять «ЗА» системну інтеграцію (автоматизацію) бухгалтерського обліку

14.06.2017

Лілія Гарачковська

Впровадження системної інтеграції бухгалтерського обліку (автоматизації господарських операцій) передбачає повну автоматизацію процесів укладання та обліку договорів, нарахування всіх платежів (відсотків, пені та/або штрафів) за ними, а також формування звітності,...
Колективний договір як запорука успішного бізнесу. Рекомендації Керівника практики Gryphon Audit

08.06.2017

Лілія Гарачковська

Колективний договір в компанії – це оптимальний баланс врахування інтересів між працівниками і роботодавцями з питань врегулювання трудових та інших безпосередньо пов’язаних з ними відносин, який допомагає роботодавцю досягати...

Останні новини

Відновлення кредитування в Україні

05.07.2018

3 липня 2018 року Верховною Радою України прийнято закон, покликаний стимулювати розвиток ринку кредитування та підвищити довіру у відносинах між фінансовими установами та споживачами фінансових послуг. Законом передбачається внесення...
Пропонується змінити порядок надбання юридичними особами статусу фінансової установи

19.06.2018

Національна комісія, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг (далі – Нацкомфінпослуг) має намір внести суттєві зміни до Положення про Державний реєстр фінансових установ, що затверджене розпорядженням Нацкомфінпослуг №41...
Реформування ринку фінансових послуг

07.06.2018

 До Верховної Ради України 25 травня 2018 року, було подано законопроект, яким передбачено внести значні зміни в ряд нормативних актів для удосконалення державного регулювання ринку фінансових послуг та створення...
Скасована вимога опублікування фінансової звітності страховиків

31.05.2018

Нацкомфінпослуг скасувала вимогу щодо обов’язкового опублікування страховиками фінансової звітності та аудиторського висновку в друкованих виданнях. Починаючи з 25 травня 2018 року страховиків звільнили від обов’язку публікації у періодичних і...