UA

Медіа

Важливі аспекти аудиту небанківських фінансових установ, які мають намір надавати послуги з обміну валют

Важливі аспекти аудиту небанківських фінансових установ, які мають намір надавати послуги з обміну валют

01.08.16

img_1287_1-1 Олена Линник

Керуючий партнер

Корпоративні фінанси та стратегічний консалтинг

Законодавством України передбачено, що надавати послуги з обміну валют мають право як банки, так і небанківські фінансові установи на підставі генеральної ліцензії Національного банку України (надалі – НБУ) на обмін валют.

Однак до кінця 2015 року лише чотири фінансові компанії мали право здійснювати валютно-обмінні операції, тому, фактично, зазначений сегмент фінансового ринку був заповнений виключно банками.

Даний факт пояснювався тим, що виконувати посилені регулятивні вимоги НБУ в цьому сегменті ринку могли тільки фінансово стабільні банки з розвиненою мережею відділень та терміналів самообслуговування. Більше того, НБУ на період 2013 – 2014, і до середини 2015 років взагалі зупинив видачу небанківським фінансовим установам генеральних ліцензій на обмін валют, обґрунтовуючи свою позицію тим, що необхідно було розробити нові вимоги та правила роботи для цього сегменту ринку, із метою допуску на ринок виключно платоспроможних та надійних учасників.

Нові посилені вимоги, передбачені Постановою Правління НБУ «Про додаткові вимоги до небанківських фінансових установ, національного оператора поштового зв’язку, що отримали (або отримують) право на здійснення валютних операцій» від 29.12.2015 року № 962, набули чинності з 1 січня 2016 року. При цьому фінансовим установам, які отримали ліцензію на обмін валют до 1 січня 2016 року, було встановлено строк на приведення своєї діяльності у відповідність до 1 липня 2016 року.

Таким чином, станом на сьогоднішній день усі фінансові компанії, які мають генеральну ліцензію на обмін валют (станом на 01 липня 2016 року таких установ 27, із них 23 отримали ліцензії починаючи з листопада 2015 року), а також небанківські фінансові установи, які подають документи на отримання генеральної ліцензії на обмін валют, зобов’язані дотримуватися нових вимог щодо ліквідності капіталу, достатності власних коштів та інших фінансових нормативів, які, у свою чергу, повинні бути підтверджені аудиторським висновком.

Із урахуванням зазначеного, ринок небанківських валютно-обмінних операцій значно активізувався, що зумовило розвиток такого напрямку в аудиторській діяльності, як аудиторські перевірки з метою підтвердження платоспроможності та фінансової стабільності небанківських фінансових установ, що мають намір отримати генеральну ліцензію НБУ на здійснення операцій з обміну валют.

У даній статті детально розглянуті основні підходи до проведення аудиторської перевірки та складання аудиторських висновків, необхідних для отримання небанківськими фінансовими установами генеральної ліцензії НБУ з обміну валют.

У першу чергу, слід зазначити, що в ході проведення аудиту небанківської фінансової установи аудитор керується принципами та підходами, викладеними в Міжнародних стандартах контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг (далі – Міжнародні стандарти аудиту, МСА), які згідно рішення Аудиторської палати України від 29.12.2015р. №320/1, МСА 2014 року прирівнюються до національних стандартів та є обов’язковими для проведення аудиту. МСА розкривають поняття та основні складові аудиторського ризику, а також визначають правила та процедури, за допомогою яких аудитор проводить дослідження компонентів аудиторського ризику, які потім формують основу для прийняття рішення щодо порядку проведення аудиторської перевірки.

Дослідження аудиторського ризику повинно здійснюватися з урахуванням наступних положень МСА:

  • Міжнародної концептуальної основи завдань з надання впевненості та МСА 200. В даному MCA наведено визначення аудиторського ризику та його основних компонентів. Оскільки суб’єкти господарювання несуть ряд ризиків, пов’язаних із особливостями здійснення ними певних видів економічної діяльності, не всі ризики можна віднести до аудиторських. Аудиторськими ризиками визнаються лише ті, які можуть призвести до суттєвих викривлень фінансової звітності, а отже – до неналежного аудиторського висновку.
  • Відповідно до МСА 240 «Відповідальність аудитора за розгляд шахрайства під час аудиту фінансових звітів», з метою мінімізації ризиків суттєвих викривлень внаслідок шахрайства аудитор повинен переглянути методику здійснення аудиту та перелік аудиторських процедур у відповідь на виявлені акти шахрайства. Зокрема, слід застосувати елемент непередбачуваності при виборі характеру, строків і масштабу аудиторських процедур.
  • МСА 315 «Розуміння суб’єкта господарювання та його середовища і оцінка ризиків суттєвих викривлень» розкриває зміст процедур та порядок оцінки ризиків суттєвих викривлень, які можуть існувати у фінансовій звітності, щодо якої необхідно висловити аудиторську думку. Даний стандарт дозволяє аудитору відмежувати ризики, які впливають на фінансову звітність, від інших ризиків, що характерні для виду діяльності та бізнес-середовища суб’єкта, який перевіряється.
  • МСА 320 «Суттєвість в аудиті» надає рекомендації щодо поняття суттєвості та її взаємозв’язків з аудиторським ризиком. Поняття «суттєвість» застосовується як правило щодо викривлень у фінансовій звітності і означає, що дані викривлення можуть вплинути на аудиторський висновок. Разом з тим, визнається, що суттєвість є оціночним поняттям і у кожному конкретному випадку аудитор має встановити допустимий рівень суттєвості.
  • Відповідно до МСА 200 «Загальні цілі незалежного аудитора та проведення аудиту», метою аудиту фінансової звітності є надання аудиторові можливості висловити думку стосовно того, чи підготовлена фінансова звітність в усіх суттєвих аспектах відповідно до застосованої концептуальної основи фінансової звітності.

Особливості проведення аудиторської перевірки

Разом із цим, проведення перевірки небанківських фінансових установ та підготовка аудиторських висновків потребує врахування особливостей даного виду фінансових установ та ринку в цілому.

По-перше, аудит небанківських фінансових установ мають право здійснювати виключно аудиторські компанії, що включені до Реєстру аудиторських компаній Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

По-друге, небанківські фінансові установи зобов’язані консолідувати свої фінансові результати в фінансовій звітності, складеній за міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ).

По-третє, характер та обсяг процедур, що застосовуються до фінансової звітності й інших документів та інформації, наданої для проведення аудиторської перевірки, повинен також включати дослідження відповідності та своєчасності виконання регуляторних нормативів Нацкомфінпослуг та НБУ.

Інформативно:

Основні регуляторні вимоги НБУ, на підставі яких регулятор приймає рішення про видачу/відмову у видачі генеральної ліцензії на обмін валют:

Ø наявність власного капіталу небанківської фінансової установи у розмірі не менше 20 мільйонів гривень, у разі наявності не більше 100 структурних підрозділів. При цьому кожне наступне збільшення кількості структурних підрозділів на 50 одиниць потребує збільшення мінімального власного капіталу небанківської фінансової установи на 5 мільйонів гривень;

Ø підтвердження інформації щодо формування статутного капіталу небанківської фінансової установи виключно грошовими коштами;

Ø підтвердження інформації щодо відсутності в небанківської фінансової установи збитків протягом попереднього року або кварталу;

Ø наявність прозорої структури власності та розкриття відомостей щодо власників істотної участі, ключових учасників, контролерів, їх платоспроможності, пов’язаності та ділової репутації.

Разом із цим, аудитор повинен враховувати окремі регуляторні вимоги НБУ та Нацкомфінпослуг щодо підготовки консолідованої фінансової звітності небанківської фінансової установи за міжнародними стандартами.

Таким чином, у ході проведення аудиторської перевірки аудитор повинен:

  • проаналізувати структуру власності небанківської фінансової установи, із урахуванням ключових учасників, власників істотної участі, контролерів, асоційованих та афілійованих осіб, а також інших пов’язаних із фінансовою установою осіб;
  • проаналізувати дії управлінського персоналу стосовно відсутності викривлень у фінансовій звітності, зокрема внаслідок шахрайства або помилки;
  • підтвердити правильність формування статутного капіталу;
  • встановити повноту формування статутного капіталу відповідно до фактичних внесків та дотримання строків внесення часток;
  • підтвердити відповідність розміру фактично сформованого статутного капіталу відомостям з установчих документів;
  • перевірити факт приведення розміру власного капіталу у відповідність до вимог НБУ та підтвердити його достовірність;
  • проаналізувати своєчасність та повноту виконання фінансовими установами інших вимог регуляторів;
  • здійснити перевірку достовірності та повноти балансу та звіту про фінансові результати за попередній календарний рік, на відповідність вимогам положень МСФЗ;
  • здійснити перевірку достовірності та повноти балансу та звіту про фінансові результати станом на останній день кварталу, що передує зверненню небанківської фінансової установи до НБУ, на відповідність вимогам положень МСФЗ.

Аналізуючи документи небанківської фінансової установи з обміну валют по зазначеним вище напрямкам, аудитор повинен зібрати якомога більшу кількість аудиторських доказів, які визначені МСА 500.

Зокрема, МСА встановлює дві визначальні характеристики таких доказів: належність (відповідність) – якісна характеристика та достатність – кількісна характеристика.

Не менш важливою ознакою аудиторських доказів є їх надійність. Так, інформація, отримана з першоджерела або безпосередньо від небанківської фінансової установи, у якій здійснюється аудит, є більш надійною, ніж інформація, отримана шляхом умовиводу. Додатково, інформація, отримана від фінансової установи, підлягає перевірці на відповідність даним, визначеним у публічних джерелах, таких як Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, Державний реєстр фінансових установ та, у разі необхідності, – Реєстр професійних учасників фондового ринку.

Надійними джерелами аудиторських доказів, відповідно до МСА 500, також вважаються:

  • Інформація, отримана з оригіналу документа – порівняно з ксерокопією або факсом;
  • Інформація з незалежних джерел – порівняно з інформацією, отриманою від установи;
  • Інформація в документарній формі – порівняно з інформацією в усній формі;
  • Інформація, отримана шляхом спостереження за здійсненням операцій – порівняно з інформацією, отриманою на запит.

У таблиці нижче наведені аудиторські докази, які застосовуються в процесі проведення аудиторської перевірки небанківських фінансових установ з обміну валют

Вид доказу Застосування в процесі аудиту
Інспектування документів У першу чергу, стосується безпосереднього огляду аудитором річної та поточної фінансової звітності небанківської фінансової установи. Додатково рекомендовано також приймати до уваги аудиторський висновок щодо підтвердження фінансової звітності за попередній рік.
Інспектування матеріальних активів Дозволяє перевірити фізичну наявність у небанківської фінансової установи матеріальних активів, необхідних для здійснення запланованої діяльності.

Варто наголосити на тому, що небанківська фінансова установа, яка має намір здійснювати валютно-обмінні операції, зобов’язана мати відповідне матеріально – технічне забезпечення (сейфи, комп’ютери, програми ін.), яке у свою чергу повинно бути документально зафіксовано у первинних та бухгалтерських документах.

Спостереження Безпосереднє спостереження за процесами інвентаризації та процедурами внутрішнього контролю небанківської фінансової установи, дозволяє отримати об’єктивну інформацію і уникнути умисних викривлень у звітних документах.
Запит Аудитор має можливість надсилати необмежену кількість запитів із метою отримання або підтвердження інформації, необхідної для складання аудиторського висновку.

Запити можна подавати як небанківській фінансовій установі, щодо якої здійснюється аудиторська перевірка, так і третім особам, які з нею пов’язані, із зазначенням підстав звернення.

Перерахунок Полягає в здійсненні математичної перевірки показників звітності. Особливо важливою є перевірка за допомогою програмних засобів тих показників фінансової звітності, які записувалися на паперових носіях відповідальними працівниками власноручно.
Повторне виконання Аудитор може провести процедури, які раніше здійснювалися в рамках внутрішнього контролю суб’єкта. Розбіжність у результатах, отриманих під час первинного та повторного виконання процедур, може свідчити про наявність помилки або шахрайства в діях небанківської фінансової установи в попередніх періодах

Із метою виявлення фактів приховування реальних показників у фінансовій звітності аудитор, який виявив потенційний ризик недотримання вимог законодавчих актів, аналізує його наслідки для складання аудиторської думки.

У контексті даного питання важливо зазначити, що аудитор несе відповідальність за зміст аудиторського висновку, але в жодному разі не за достовірність і повноту фінансової звітності, яка надається небанківською фінансовою установою та є об’єктом аудиту. Слід розуміти, що в інтересах аудитора – зібрати таку кількість аудиторських доказів, яка дозволить мінімізувати ризик неприйняття до уваги аудитором суттєвих викривлень у фінансовій звітності або помилкового висновку щодо наявності таких викривлень. Рекомендації з цього питання викладені у МСА 250 «Розгляд законодавчих та нормативних актів при аудиті фінансової звітності».

Що стосується документів, які аналізує аудитор у ході проведення аудиторської перевірки, то до них відносяться (зокрема, але не виключно):

  • наказ про облікову політику небанківської фінансової установи;
  • установчі та організаційні документи: статут, виписки, витяги з державного реєстру, накази та розпорядження, протоколи зборів засновників, акціонерів тощо;
  • первинні документи з обліку статутного капіталу (статут, накази, розрахунки бухгалтерії);
  • облікові регістри, що використовуються для відображення операцій із обліку власного капіталу (витяги відомостей із бухгалтерської програми обліку, що використовується небанківською фінансовою установою, тощо);
  • звітність небанківської фінансової установи.

Проводячи аудиторську перевірку небанківської фінансової установи з обміну валют, аудитор повинен здійснити експертизу установчих документів на наявність та повноту відомостей, які дозволяють:

  • здійснювати діяльність із обміну валют;
  • проводити розрахунки;
  • виконувати зобов’язання;
  • здійснювати формування статутного капіталу, фондів і резервів;
  • проводити розрахунки з засновниками та інше.

Крім того, при проведенні аудиту небанківських фінансових установ, які діють більше року, важливо взяти до уваги звіти та висновки внутрішніх аудиторів цих установ, основним обов’язком яких є здійснення внутрішнього контролю за фінансово-господарською діяльністю компанії, а також за тим, щоб управлінські рішення її посадових осіб відповідали законодавству України та цілям діяльності небанківської фінансової установи.

За результатами дослідження компонентів аудиторського ризику на основі МСА та нормативних вимог регуляторів (зокрема, Нацкомфінпослуг та НБУ), аудитор формує зведений загальний  план та програму проведення аудиту.

У таблицях нижче пропонуємо розглянути приклади формування загального плану перевірки установчих документів і розрахунків із засновниками (Табл. 1) та програми аудиту статутного капіталу (Табл. 2).

 

Табл.1. Загальний план перевірки

п/п

Плановані види робіт Період

проведення

Виконавець Примітки
1 Перевірка установчих документів Протягом року Іванов І. І. Петров В. В. Згідно зведеного загального плану аудиторської перевірки небанківської фінансової установи
2 Перевірка формування статутного капіталу Протягом року Іванов І. І. Петров В. В.
3 Перевірка розрахунків із засновниками Протягом року Іванов І. І. Петров В. В.

 

Табл.2. Програма аудиту статутного  капіталу
Питання для розгляду Робочі документи аудитора Період/Виконавець
Отримати Статутні документи. Перевірити правильність відображення статутного капіталу  в обліку небанківської фінансової установи Копії статутних документів Протягом року/

Петров В.В., Іванов І.І.

Скласти оборотну таблицю та звірити залишки по рахунках, відомостях та установчих  документах Копії установчих документів, регістрів бухгалтерського обліку, балансу Протягом року/

Петров В.В., Іванов І.І.

Перевірити оформлення змін у статутному  капіталі Копії установчих документів, копії рішень, регістри бухгалтерського обліку, договори купівлі-продажу корпоративних прав Протягом року/

Петров В.В., Іванов І.І.

Перевірити правильність відображення статутного  капіталу у звітності Накази, акти приймання-передачі, регістри бухгалтерського обліку, довідки, інформація з облікової бухгалтерської програми Протягом року/

Петров В.В., Іванов І.І.

Практична складова

Надалі пропонуємо розглянути приклади, які ілюструють особливості аналізу аудитором фінансової звітності небанківської фінансової установи, яка має намір отримати генеральну ліцензію НБУ на переказ коштів, із урахуванням нормативних вимог, передбачених Постановою НБУ № 297 від 09.08.2002 року «Про затвердження Положення про порядок надання небанківським фінансовим установам, національному оператору поштового зв’язку генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій» із змінами та доповненнями від 29.12.2015 року.

 

Приклад 1. Дослідження капіталу фінансової установи

Для прикладу взято витяг із Балансу (Звіту про фінансовий стан) розділ 1 пасиву Власний капітал, за попередній рік:

Пасив Код рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду
1 2 3 4
І. Власний капітал

Зареєстрований капітал

1400 20000 20000
Капітал у дооцінках 1405
Додатковий капітал 1410
Резервний капітал 1415
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 1420 6
Неоплачений капітал 1425 (            )
Вилучений капітал 1430 (            ) (            )
Усього за розділом І 1495 20000 20006

витяг зі Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній звітний рік:

 

Фінансовий результат до оподаткування:

прибуток

2290 6
   Збиток 2295 (                       ) (                      )
Витрати (дохід) з податку на прибуток 2300
Прибуток (збиток) від припиненої діяльності після оподаткування 2305
Чистий фінансовий результат:

прибуток

2350 6
   Збиток 2355 (                      ) (                      )

Аналіз зазначених показників дає підстави зробити висновок, що за результатами року небанківська фінансова установа має зареєстрований  статутний капітал у розмірі 20 000 000 гривень. Рядок  1425 графа 3 та графа 4 пасиву Балансу не містить інформації щодо розміру неоплаченого капіталу, при цьому, Рядок 1420 графа 4 пасиву балансу містить інформацію про отриманий прибуток у розмірі 6 000 гривень. Отримана інформація дає підстави зробити висновок про виконання наступних вимог НБУ:

  1. Формування статутного капіталу в розмірі 20 000 000 гривень;
  2. Наявність власного капіталу в розмірі не менше 20 000 000 гривень;
  3. Відсутність збитків за попередній звітний рік.

 

Приклад 2. Дослідження активів фінансової установи

Для прикладу взято витяг із Балансу (Звіту про фінансовий стан), розділ 1 активу: необоротні активи на кінець звітного періоду:

Актив Код рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду
1 2 3 4
І. Необоротні активи

Нематеріальні активи

1000 0 70
Первісна вартість 1001 70
накопичена амортизація 1002 0
Незавершені капітальні інвестиції 1005
Основні засоби 1010 0 65
первісна вартість 1011 65
Знос 1012 0
Усього за розділом І 1095 0 135

Дана інформація ілюструє появу на балансі небанківської фінансової установи нематеріальних активів у розмірі 70 000 гривень (рядок 1000) та основних засобів у розмірі 65 000 грн (рядок 1010). Дослідивши первинну документацію, на основі якої було складено даний Баланс (Звіт про фінансовий стан), було виявлено наступне:

  1. Нематеріальні активи фінансової установи складаються зі спеціалізованого програмного забезпечення для здійснення валютообмінних операцій та встановлення охоронної сигналізації та систем відеоспостереження в приміщеннях компанії.
  2. Основні засоби фінансової установи складають інженерно-технічні укріплення (металеві захисні грати, кулетривке скло, металеві ролети, сертифіковані сейфи тощо), комп’ютери, принтери та інша офісна техніка.

Отримані відомості вказують на наявність у фінансовій установі матеріально-технічної бази, що потенційно може свідчити про виконання нею ліцензійних вимог НБУ в частині технічного облаштування приміщень, в яких заплановано здійснення валютних операцій.

 

Приклад 3. Дослідження пасивів фінансової установи

Аналізуємо витяг із Балансу (Звіту про фінансовий стан), розділ 3 пасиву Поточні зобов’язання і забезпечення на кінець звітного періоду:

Пасив Код рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду
1 2 3 4
І. Поточні зобов’язання і забезпечення

Поточна кредиторська заборгованість за:

довгостроковими зобов’язаннями

1610
товари, роботи, послуги 1615 0 15
розрахунками з бюджетом 1620  

 

у тому числі з податку на прибуток 1621
розрахунками зі страхування 1625 0 3
розрахунками з оплати праці 1630 0 25
Усього за розділом ІІІ 1695 0 43

Наведені показники містять відомості щодо поточної кредиторської заборгованості фінансової установи в розмірі:

  • 15 000 грн – за товари, роботи, послуги (рядок 1615);
  • 3 000 грн – заборгованість за розрахунками зі страхування (рядок 1625);
  • 25 000 грн – заборгованість за розрахунками з оплати праці (рядок 1630).

Відповідно до первинної документації фінансова установа має заборгованість за договорами оренди та охорони приміщень (рядок 1615). При цьому, у компанії відбувається нарахування та сплата податків, а також здійснюється оплата праці найманих працівників.

Провівши більш детальний аналіз вищенаведених показників, потенційно можна отримати інформацію щодо виконання фінансовою установою вимог податкового законодавства щодо нарахування податків та оплати праці найманих працівників, а також щодо виконання регуляторних вимог Нацкомфінпослуг та НБУ стосовно забезпеченості установи та її структурних підрозділів відповідним персоналом.

Підводячи підсумок, варто зазначити, що аудиторська перевірка небанківських фінансових установ, які мають на меті отримання генеральної ліцензії НБУ на здійснення валютно-обмінних операцій, є комплексним процесом, який включає в себе не лише використання загальних правил та стандартів проведення аудиторських перевірок, але й аналіз фінансових показників та іншої інформації про фінансову установу із урахуванням регуляторних вимог, встановлених Нацкомфінпослуг та НБУ для даного типу фінансових установ.

Поділитися:

Вам буде цікаво:

П’ять «ЗА» системну інтеграцію (автоматизацію) бухгалтерського обліку

14.06.2017

Лілія Гарачковська

Впровадження системної інтеграції бухгалтерського обліку (автоматизації господарських операцій) передбачає повну автоматизацію процесів укладання та обліку договорів, нарахування всіх платежів (відсотків, пені та/або штрафів) за ними, а також формування звітності,...
Колективний договір як запорука успішного бізнесу. Рекомендації Керівника практики Gryphon Audit

08.06.2017

Лілія Гарачковська

Колективний договір в компанії – це оптимальний баланс врахування інтересів між працівниками і роботодавцями з питань врегулювання трудових та інших безпосередньо пов’язаних з ними відносин, який допомагає роботодавцю досягати...
Капітальний ремонт

29.05.2017

Олена Линник

Ключовими показниками діяльності банків, від яких залежить їх платоспроможність, а відповідно, і стабільність банківської системи в цілому, є дотримання ними економічних нормативів, а саме: нормативів капіталу (регулятивного – основного...
Стриманий переказ

27.03.2017

Дмитро Мелаш

Протягом останніх декількох років на ринку грошових переказів значно зросла присутність небанківських фінансових установ, які завдяки новітнім технологіям та мобільності складають серйозну конкуренцію банкам у сегменті переказу коштів та...
Переваги впровадження МСФЗ. Експертна думка Керівника практики Gryphon Audit

18.05.2017

Лілія Гарачковська

Все частіше українські компанії надають перевагу Міжнародним стандартам фінансової звітності (далі – МСФЗ), відмовляючись від національних вимог. Така тенденція притаманна не лише фінансовому сектору (наприклад, банкам та страховим компаніям),...
Зміни в Кримінальному процесуальному кодексі України

28.01.2017

Євгеній Столярчук

Більше 4 років минуло після прийняття нового Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК), який розглядався як значний крок у напрямку побудови правової держави та імплементації європейських цінностей у...
Облікова політика компанії

24.04.2017

Лілія Гарачковська

Лілія Гарачковська, керівник практики Gryphon Audit, відповідає на актуальні питання про облікову політику: Облікова політика, що це? Це один із ключових документів компанії, яким керується компанія при веденні бухгалтерського...
Розмежування підвідомчості судів у спорах із ФГВФО

29.12.2016

Ігор Линник

У процесі очищення банківської системи України від неплатоспроможних фінансових установ,  за останні 2 роки Національним банком України (НБУ) було прийнято рішення про ліквідацію 79 банків. Ще 3 банки, у...

Останні новини

Consumer Protection written in search bar on virtual screen Посилення контролю за Е-комерцією

26.07.2017

17 липня 2017 року у Верховній Раді зареєстровано законопроект №6754 “Про внесення змін до Закону України “Про захист прав споживачів” та деяких законодавчих актів України щодо заходів детінізації діяльності...
Без названия НБУ спрощує порядок проведення фінансових операцій

26.07.2017

26 липня 2017 року набрали чинності зміни, внесені Національним банком України до Положення про порядок здійснення банками аналізу та перевірки документів (інформації) про фінансові операції та їх учасників (далі...
документы_печать Печатки на документах – більше не обов’язок, за їх вимагання передбачено штраф.

21.07.2017

19 липня набув чинності закон № 1982 VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами – підприємцями», яким остаточно скасовується...
Рисунок1 Нацкомфінпослуг пропонує затвердити новий порядок подачі звітності фінансовими установами

20.07.2017

Відповідно до Проекту Розпорядження, опублікованого на сайті Нацкомфінпослуг, фінансові установи, крім раніше затвердженого пакету звітності зобов’язані будуть також подавати – Довідку про фінансові показники. Дана довідка, в залежності від...