UA

Медіа

Ключові особливості аудиту страхових компаній

Ключові особливості аудиту страхових компаній

26.12.2017

Олена Линник

Керуючий партнер

+38 (067) 403 49 66
spartner@gryphoninvest.com.ua

Актуальність питань, пов’язаних із проведенням аудиторських перевірок діяльності страхових компаній завжди була на високому рівні через їх складність, об’ємність та підвищений рівень державного регулювання страхової діяльності. Аналітика ринку страхових послуг показує, що протягом останнього року страхові компанії почали нарощувати темпи та об’єми страхування, про що свідчить зростання обсягів отриманих валових страхових премій на 30%, у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року. Окрім цього, ринок страхових послуг показує суттєве збільшенням кількості застрахованих осіб та укладених договорів страхування, а також збільшення обсягів покриття страхових ризиків та об’ємів страхових виплат за договорами страхування. Одночасно з цим, спостерігається тенденція щодо посилення державного контролю за діяльністю страхових компаній, зокрема, у частині забезпечення прозорості страхової діяльності та виявлення й запобігання здійсненню фіктивних операцій (відповідні листи й рекомендації були надані Національним банком України та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку). Особливість аудиторських перевірок страховиків полягає в тому, що для достовірності та повноти аудиторського висновку на аудитора покладається обов’язок не тільки підтвердити фінансову звітність страхової компанії, а й перевірити ключові нормативні показники діяльності страховика на предмет їх відповідності вимогам спеціального законодавства.

Це зумовлено, насамперед, специфікою правової та економічної природи страхових послуг, які мають підвищений рівень ризикованості та, відповідно, потребують додаткового контролю з боку держави з метою забезпечення платоспроможності страховиків та недопущення випадків невиконання страховиками своїх зобов’язань перед споживачами фінансових послуг.

В офіційному повідомленні від 13 березня 2017 року Нацкомфінпослуг, як безпосередній регулятор страхової діяльності в Україні, звернула увагу страховиків та їх аудиторів на те, що з метою формування професійного судження щодо дотримання страховиком положень законодавчих та нормативних актів, аудитор розглядає наступні питання:

1) спроможності страховиком безперервно здійснювати свою діяльність протягом найближчих 12 місяців;

2) відповідності облікової політики вимогам законодавства та Міжнародним стандартам фінансової звітності (МСФЗ);

3) дотримання вимоги щодо збільшення статутного капіталу винятково в грошовій формі для страховиків-резидентів;

4) перевищення вартості чистих активів страховика над зареєстрованим розміром статутного капіталу (на кінець звітного періоду);

5) перевищення фактичного запасу платоспроможності страховика над розрахунковим нормативним запасом платоспроможності протягом звітного року;

6) перевищення на звітну дату фактичного запасу платоспроможності (нетто-активів) над розрахунковим нормативним запасом платоспроможності не менше ніж на 25%, але не менше 1 млн. євро за офіційним валютним курсом на дату розрахунку зазначених показників;

7) належного ведення обліку договорів страхування;

8) формування, ведення обліку, достатності та адекватності сформованих страхових резервів у звітному році;

9) дотримання страховиком нормативів достатності та диверсифікованості активів протягом звітного року;

10) оцінки можливості виконання страховиком протягом звітного року прийнятих страхових та перестрахових зобов’язань;

11) істотних операцій страховика з активами протягом звітного року, які мали наслідком невиконання ним фінансових нормативів, встановлених Нацкомфінпослуг, більше ніж на 10%;

12) запровадження страховиком системи управління ризиками;

13) адекватності організації та проведення страховиком внутрішнього аудиту (контролю).

Із урахуванням практичних аспектів проведення аудиторських перевірок страхових компаній, пропонуємо в даній статті дослідити аудиторські процедури аналізу деяких ключових показників діяльності страхових компаній, які повинні бути обов’язково висвітлені в аудиторському висновку, а саме:

  • дотримання вимог законодавства з питань обліку та відображення у звітності Договорів страхування/перестрахування;
  • формування, ведення обліку, достатності та адекватності сформованих страхових резервів у звітному році;
  • дотримання нормативів достатності та диверсифікованості активів протягом звітного року.

 

Щодо проведення аудиторської перевірки

 З метою ефективної та структурованої роботи аудиторів, першочерговим завданням керівника Аудиту є формування Графіку аудиторської перевірки із урахуванням обсягу робіт, строків проведення аудиту та кількісного складу персоналу, що буде залучений до перевірки.

В свою чергу, одним із ключових етапів вказаного графіку є планування роботи аудиторської групи, з метою визначення основних елементів перевірки та можливості своєчасного виявлення потенційних ризиків щодо викривлення фінансових показників чи їх недостовірності.

Додатково План перевірки також може містити процедури, які будуть застосовані для отримання аудиторських доказів, відповідно до МСА 500 «Аудиторські докази», наприклад:

Таблиця 1. План проведення аудиту страхової компанії

Наступним кроком є проведення Аудиторською групою перевірки, відповідно до погодженого Плану, з метою отримання належних аудиторських доказів, а також перевірити їх повноту та достатність шляхом здійснення самостійних аналітичних процедур та розрахунків. При цьому, якщо аудиторські докази, отримані з різних джерел, суперечать один одному, аудитори повинні провести додаткові процедури, з метою виявлення реальних обставин та усунення будь-яких сумнівів щодо можливих наявних викривлень.

 

Зокрема, в процесі вивчення запитуваних документів та збирання аудиторських доказів, щодо дотримання досліджуваних регуляторних вимог, Аудиторам необхідно встановити наступну інформацію: кількість укладених договорів страхування, ліміт відповідальності страхової компанії, ліміт відповідальності, переданий в перестрахування, загальна сума страхових премій за Договорами страхування, кількість Договорів страхування, переданих в перестрахування та розмір заборгованості на кінець звітного періоду.

 Наприклад:

Протягом звітного періоду з 01.01.2016р. по 31.12.2016р., страховою компанією укладено – 2 375 Договорів страхування.

Загальний ліміт відповідальності страхової компанії   2 215 000 000 грн.

Загальний ліміт відповідальності, переданий в перестрахування – 1 004 785 000 грн.

Загальна сума страхової премії за вказаними Договорами страхування – 131 050 000 грн.

Загальна сума премій по Договорам, що передані на перестрахування – 47 023 000 грн.

Розмір заборгованості станом на 31.12.2016р. – 24 137 000 грн.

Отримання вказаної інформації та відповідних підтверджуючих документів є ключовим елементом у проведенні подальших аналітичних розрахунків, а саме:

 

Щодо дотримання вимог законодавства з питань обліку та відображення у звітності Договорів страхування/перестрахування

Аналізуючи Договори страхування/перестрахування, укладені протягом звітного періоду, Аудитори перевіряють:

  • відповідність Договорів нормативно-правовим актам та регуляторним вимогам, що діяли в період їх укладення;
  • належність та повнота їх відображення в Журналі обліку укладених/виконаних договорів, звітних даних та інших внутрішніх документах страхової компанії, відповідно до внутрішніх методик та процедур;
  • дотримання вимог щодо розміру власного утримання страховою компанією.

 

В свою чергу, з метою перевірки дотримання вимог щодо допустимого розміру власного утримання, аудитори мають проаналізувати наступні показники:

  • Баланс (Звіт про фінансові результати) Таблиця 2:
  • «Зареєстрований (пайовий) капітал» – рядок 1400;
  • «Страхові резерви» – рядок 1530.
  • Звітні дані страховика:
  • «Вільні резерви страховика» – розділ 6, п.6.1. (для розгляду практичного питання, припустимо, що даний показник – 0)

 

Наприклад:

Таблиця 2. Баланс (Звіт про фінансовий стан) на 31 грудня 2016 року

 

Визначені показники розраховуються за формулою:

Статутний капітал + Вільні резерви + Страхові резерви  = Отриманий результат х 10%

 

тобто:  80 886 тис. грн. + 0 тис. грн. + 387 253 тис. грн.. = 468 139 тис. грн.

468 139 тис. грн. х 10% = 46 813 900 тис. грн.

Розмір власного утримання Страхової компанії становить – 46 813 900 грн.

 

При цьому, за результатами перевірки Договорів страхування, аудиторами виявлено 2 договори, за якими:

Договір 1

Страхова премія – 37 000 грн.

Страхове зобов’язанння – 47 356 000 грн.

Договір 2

Страхова премія – 45 000 грн.

Страхове зобов’язанння – 58 749 000 грн.

 

Отже, за результати проведення самостійних аналітичних процедур та підрахунків, аудитори встановили, що станом на 31.12.2016 року, сума страхових зобов’язань Страхової компанії більша, ніж показник розміру власного утримання. При цьому, Договори страхування, за якими страхові зобов’язання перевищують встановлений ліміт – повинні були бути перестрахованими.

В даному випадку виявлена інформація фактично свідчить про порушення Страховою компанією порядку ведення обліку Договорів страхування, в частині можливого утримання на собі ліміту відповідальності та некоректне формування страхових резервів. Крім того, Аудитор повинен повідомити управлінський персонал про необхідність:

  • перестрахування Договорів, страхове зобов’язання яких більше 46 813 900 грн.;
  • внесення коригувань до бухгалтерського обліку Страхової компанії;
  • внесення коригувань до фінансової звітності Страхової компанії.

 

 Щодо формування, ведення обліку, достатності та адекватності сформованих страхових резервів у звітному році

Для перевірки відповідності показників формування, ведення обліку страхових резервів та їх адекватності, аудиторам необхідно перевірити та підтвердити наступні показники Балансу (Звіту про фінансові результати) Таблиця 3:

  • «Інші страхові резерви» – рядок 1184;
  • «Страхові резерви» – рядок 1530;
  • «Резерв збитків або резерв належних виплат» – рядок 1532;
  • «Резерв незароблених премій» – рядок 1533;
  • «Інші страхові резерви» – рядок 1534.

 

      Наприклад:

Таблиця 3. Баланс (Звіт про фінансовий стан) на 31 грудня 2016 року

 

                Відповідно до нормативних вимог Нацкомфінпослуг та внутрішніх методик, Страхова компанія формувала наступні резерви:

  • резерв незароблених премій (100% від суми страхових платежів);
  • резерв заявлених, але невиплачених збитків (відповідно до порядку, визначеного розділом 4 Методики формування страхових резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя, Розпорядження Нацкомфінпослуг №3104 від 17.12.2004 р.);
  • резерв збитків, які виникли, але не заявлені (відповідно до порядку, визначеного п.5.3 Методики формування страхових резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя, Розпорядження Нацкомфінпослуг №3104 від 17.12.2004 р. – Ланцюговий метод (Chain Ladder);
  • резерв коливань збитковості (відповідно до порядку, визначеного розділу 6 Методики формування страхових резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя, Розпорядження Нацкомфінпослуг №3104 від 17.12.2004 р.).

 

Формування резервів в бухгалтерському обліку здійснено наступними бухгалтерськими проводками:

Резерв незароблений премій:

Дт 4911     Кт 4951

Дт 4951     Кт 4911

За кредитом рахунка 4911 “Резерв незароблених премій” відображається визначена на підставі спеціального розрахунку сума РНП на кінець періоду в кореспонденції з рахунком 4951 “Результат зміни РНП”; за дебетом – сума РНП попереднього періоду в кореспонденції з рахунком 4951 “Результат зміни РНП”.

Дт 4931     Кт 4951

Дт 4951     Кт 4931

За дебетом рахунка 4931 “Частка перестраховиків у РНП” частка перестраховиків у РНП на кінець періоду в кореспонденції з рахунком 4951 “Результат зміни РНП”; за кредитом – частка перестраховиків у РНП попереднього періоду в кореспонденції з рахунком 4951 “Результат зміни РНП”.

Дт 4951   Кт 703

Після закінчення кожного місяця дебетове або кредитове сальдо, що утворилося на рахунку 4951 “Результат зміни РНП”, списується на рахунок 703 “Доходи від страхової діяльності”, відповідно зменшуючи ці доходи або збільшуючи їх за рахунок залишку.

 

Резерв заявлених, але невиплачених збитків:

Дт 4912     Кт 4952

Дт 4952     Кт 4912

За кредитом рахунка 4912 “Резерв заявлених збитків” відображається визначена на підставі спеціального розрахунку сума резерву на кінець періоду в кореспонденції з рахунком 4952 “Результат зміни резерву заявлених збитків “; за дебетом – сума резерву попереднього періоду в кореспонденції з рахунком 4951 ” Результат зміни резерву заявлених збитків”.

Дт 4932     Кт 4952

Дт 4952     Кт 4932

За дебетом рахунка 4932 “Частка перестраховиків в резерві заявлених збитків” частка перестраховиків у резерві заявлених збитків на кінець періоду в кореспонденції з рахунком 4952 ” Результат зміни резерву заявлених збитків “; за кредитом – частка перестраховиків у резерві заявлених збитків попереднього періоду в кореспонденції з рахунком 4952 “Результат зміни резерву заявлених збитків”.

Дт 4951   Кт 703

Після закінчення кожного місяця дебетове або кредитове сальдо, що утворилося на рахунку 4952 “Результат зміни резерву заявлених збитків “, списується на рахунок 703 “Доходи від страхової діяльності”, відповідно зменшуючи ці доходи або збільшуючи їх за рахунок залишку.

 

Резерву збитків, що виникли, але не заявлені здійснюється із застосуванням субрахунків

4913 «Резерв збитків, що виникли, але не заявлені»

4953 «Результат зміни резерву збитків, що виникли, але не заявлені»

Обчислена на звітну дату сума страхових резервів відображається за кредитом субрахунка 4913 «Резерв збитків, що виникли, але не заявлені» і дебету субрахунка 4953 «Результат зміни резерву збитків, що виникли, але не заявлені».

 За дебетом субрахунка 4913 «Резерв збитків, що виникли, але не заявлені» відображається сума страхових резервів на минулу звітну дату в кореспонденції з субрахунком 4953 «Результат зміни резерву збитків, що виникли, але не заявлені».

Щомісяця сальдо субрахунка 4953 «Результат зміни резерву збитків, що виникли, але не заявлені» списується у порядку закриття в кореспонденції з кредитом субрахунка 719 «Інші доходи від операційної діяльності» або дебетом субрахунка 949 «Інші витрати операційної діяльності».

 

Відповідно, провівши перевірку показників фінансової звітності, проводки бухгалтерського обліку та самостійний розрахунок резервів, Аудитор може визначити повноту та достовірність сформованих страхових резервів.

Наприклад, у разі відповідності показників, отриманих за результатами самостійного розрахунку показникам, які були вказані Страховою компанією, Аудит підтверджує належне виконання відповідних регуляторних вимог.

При цьому, у разі виявлення невідповідностей чи математичних прорахунків, Аудитор вказує на встановлені помилки та надає рекомендації щодо коригувань, які необхідно здійснити в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності.

 

Щодо дотримання нормативів достатності та диверсифікованості активів протягом звітного року

Відповідно до «Обов’язкових критеріїв та нормативів достатності, диверсифікованості та якості активів страховика», затверджених Розпорядженням Нацкомфінпслуг №396 від 23.02.2016 року (надалі – Розпорядження Нацкомфінпослуг №396), Страхова компаня зобов’язана розміщувати сформовані страхові резерви виключно у високоякісних ліквідних активах. Для перевірки дотримання встановлених обов’язкових  критеріїв та вимог МСФЗ 4 «Страхові контракти», Аудитори зобов’язані провести аналітичні процедури щодо аналізу та перевірки сформованих страхових резервів на предмет:

  1. повноти;
  2. адекватності;
  3. достатності високоліквідних активів для покриття сформованих страхових резервів.

 

1) Підтвердження повноти:

Наприклад:

– Розмір сформованих страхових резервів (рядок 1530 Балансу) становить – 387 253 тис. грн.

– Розмір частки перестраховика у страхових резервах (рядок 1180 Балансу) становить – 297 332 тис. грн. 

Провівши аналітичні процедури та самостійний перерахунок показників Страхової компанії, відповідно до порядку, передбаченого Розпорядженням Нацкомфінпослуг №396, Аудитор отримає аудиторські докази, на підставі яких може бути прийнято рішення щодо можливості надання підтвердження повноти сформованого страхового резерву. 

 

2) Підтвердження адекватності:

Згідно з вимогами пункту 15 МСФЗ 4 «Страхові контракти», Страхова компанія зобов’язана на кожну звітну дату оцінювати адекватність своїх страхових зобов’язань, використовуючи для цього поточні оцінки майбутніх рухів грошових коштів за Договорами страхування.

 

Пропонуємо розглянути можливий приклад розрахунку адекватності страхових зобов’язань, вказаний в  Таблиці 4, а саме:

  • У 1 та 2 колонці Таблиці 4 Аудитор зазначає види страхування, які здійснює Страхова компанія, відповідно до отриманих ліцензій.
  • У 3 колонці Таблиці 4 вказується розмір сформованих резервів незароблених премій за кожним окремим видом страхування. Загальний розмір резерву незароблених премій, станом на 31.12.2016р., розрахований методом 1/365 в розмірі 100% становить – 80 227 тис. грн.
  • У 4 та 5 колонках Таблиці 4 вказуються планові показники збитковості в розрізі видів страхування та відповідно розраховані очікувані виплати. В даному випадку розмір очікуваних виплат становить – 33 663 тис. грн.
  • Очікувані потоки від витрат на врегулювання (LAE) становлять 6% від суми резерву незароблених премій та складають – 4 813 тис. грн.
  • Очікувані потоки від затрат на супровід ДС (Maintenance costs) становлять 7,5% від суми резерву незароблених премій та складають – 6 017 тис. грн.
  • Сумарний очікуваний грошовий потік (CF) – 44 493 тис. грн.
  • Відстрочені аквізиційні витрати (DAC) – 22 028 тис. грн.

 Таблиця 4.


За результатами проведеного розрахунку адекватності страхових зобов’язань до майбутніх грошових потоків за Договорами страхування, Аудитор встановив, що станом на 31.12.2016р., – сформований резерв Страхової компанії, в розмірі 80 227 тис. грн., є більшим, ніж розмір майбутніх потоків – 44 493 тис. грн. Отже, сформований резерв незароблених премій є достатній та адекватний.

У разі, якщо даний розрахунок визначить, що балансова вартість страхових зобов’язань (за вирахуванням відповідних відстрочених аквізиційних витрат та відповідних нематеріальних активів), є меншою за очікувані грошові потоки, Страхова компанія зобов’язана віднести отриману різницю до збитків.

 

3)    Підтвердження достатності високоліквідних активів для покриття сформованих страхових резервів

Для перевірки дотримання Страховою компанією нормативів достатності високоліквідних активів Аудитору рекомендовано проаналізувати сформовані резерви в розрізі наступних вимог:

  • Грошові кошти – не більше 30% від розміру сформованих резервів;
  • Банківські вклади – не більше 70% від розміру сформованих резервів (при цьому в одному банку не більше 20%);
  • Нерухоме майно – не більше 20% від розміру сформованих резервів (при цьому в одному об’єкті нерухомості не більше 10%);
  • Державні облігації – не більше 80% від розміру сформованих резервів;
  • Права вимоги до перестраховиків – не більше 50% від розміру сформованих резервів (при цьому розмір прав вимоги до одного перестраховика не більше 5%).

 

Наприклад:

Таблиця 5.

  

Відповідно, керуючись ст. 31 Закону України «Про страхування» та провівши необхідні аналітичні процедури, Аудитор може отримати належні аудиторські докази, на підставі яких він визначає достатність високоліквідних активів для покриття сформованих страхових резервів.

Отже, за результатами аналізу зібраних документів та інформації, аудитор здійснює оцінку ризиків відповідно до МСА 315 «Ідентифікація та оцінка ризиків суттєвих викривлень через розуміння суб’єкта господарювання та його середовища». Проведення необхідних процедур ідентифікації та оцінки ризиків надає можливість аудитору не тільки сформувати систему критеріїв, на підставі яких надасть своє професійне судження щодо предмету аудиту, а й встановити можливі факти шахрайських дій та/або помилок керівництва чи іншого управлінського персоналу, що спричинили або потенційно можуть спричинити суттєве викривлення фінансової звітності страховика.

На завершальному етапі аудиторської перевірки страхової компанії аудитор проводить аналітичні процедури відповідно до МСА 520 «Аналітичні процедури», застосовуючи при цьому такі методи аналізу, як порівняльний метод, прогнозування, комплексний статистичний метод і т. д.

Після проведення аналітичних процедур, відповідно до положень МСА 700 «Формування думки та складання звіту щодо фінансової звітності», аудитор зобов’язаний сформувати думку та чітко висловити її в аудиторському висновку.

Аудитор має право висловити одну з таких думок:

  • немодифіковану думку – якщо аудитор дійшов висновку про те, що фінансова звітність страховика складена в усіх суттєвих аспектах відповідно до застосовної концептуальної основи фінансової звітності;
  • модифіковану думку, якою може бути:
  • думка із застереженням – зокрема, якщо фінансова звітність страховика містить суттєві викривлення, але не всеохоплюючі;
  • негативна думка – якщо аудитор доходить висновку, що викривлення, взяті окремо або в сукупності, є одночасно і суттєвими, і всеохоплюючими;
  • відмова від висловлення думки – якщо аудитор не має можливості отримати прийнятні аудиторські докази в достатньому обсязі для обґрунтування думки й доходить висновку, що можливий вплив на фінансову звітність невиявлених викривлень, якщо такі є, може бути одночасно суттєвим та всеохоплюючим.

Із урахуванням вищевикладеного, наявні підстави зробити висновок, що проведення аудиторських перевірок страхових компаній є досить складним і комплексним процесом, який потребує від аудитора не тільки високої кваліфікації у сфері аудиту, а й знань та практичного досвіду перевірки дотримання страховиками спеціальних нормативних та регуляторних вимог у сфері здійснення страхової діяльності.

Поділитися:

Вам буде цікаво:

Банківський комплаєнс фінансового стану боржника/контрагента

12.11.2018

Інесса Михальенко

За офіційними даними Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, протягом 2012 – 2017 років, в управління Фонду передано 96 банків, серед яких: 85 банків вже стані ліквідації, 7 банків у...
European Regulatory Vector

11.10.2018

Helen Lynnyk and Igor Lynnyk

When Ukraine signed the Association Agreement with the European Union in 2014, we officially chose the European vector of development. However, it is not plain sailing and requires systematic...
Про ключові новації та правничі інструменти які стануть у нагоді задля узгодження діяльності бізнесу нормами Регламенту GDPR

10.10.2018

Олена Линник

Джерело: Український Юрист Із наближенням травня 2018 року захист персональних даних став однією з найбільш хвилюючих, обговорюваних та дещо болючих тем у межах бізнесового середовища. Причина дискусій — введення...
Керівні можливості

13.09.2018

Ігор Линник

Знання у сфері професіоналізм Компетенції партнерів у бізнесі є ключовими чинниками, що впливають на стратегію бізнесу, шлях його розвитку та успіх. Знання у сфері є, безумовно, важливими, але вони...
Новації в комплаєнс – процедурах та імплементацію європейського законодавства в українські реалії.

30.06.2018

Олена Линник

Запровадження нових та посилення діючих комплаєнс – процедур в Україні є одним із ключових етапів імплементації європейського законодавства та актів міжурядових організацій. За результатами співпраці з Міжнародним валютним фондом,...
Оптимізація бізнес-процесів

30.02.2018

Олена Линник

Ефективність управління людьми та бізнес-процесами прямо залежить від особистої ефективності керівника-лідера. Безумовно, в нашій професії у разі розвитку системного бізнесу роль управління та делегування є не менш важливою, ніж...
Де судитися з Фондом? Підсудність спорів, стороною яких є ФГВФО

06.03.2018

Ігор Линник

Внаслідок посилення Національним банком України контролю над банками та реалізацією кардинальних кроків щодо їх «укріплення», відбулося очищення банківської системи України, в результаті якого починаючи з 2014 р. неплатоспроможними було...
Юрбізнес на хвилі «Forensic»

07.05.2018

Ігор Линник

«Той хто володіє інформацією, той володіє світом», – легендарний вислів Натана М. Ротшильда, засновника сім’ї Ротшильдів, однієї з найбагатших та найвпливовіших сімей сучасного світу. Цей вислів якнайкраще характеризує теперішній...

Останні новини

Семінар для ПАТ «Укрзалізниця» : Три революційні стандарти МСФЗ

05.11.2018

31 жовтня був проведений  практичний семінар для ПАТ «Укрзалізниця» : Три революційні стандарти МСФЗ Керівник практики аудиту Gryphon Group Лілія Гарачковська  детально розповіла про тонкощі технічних і методичних вимог...
Helen Lynnyk is recognised counselor in the field of Banking&Finance 2018

05.11.2018

Gryphon Group is delighted to inform that Ms. Helen Lynnyk, the Gryphon Group’s managing partner is ranked among top 20 banking and finance legal counselors by the Yuridicheskaya Gazeta....
III International Compliance Forum

09.10.2018

Gryphon Group мав честь прийняти участь в проведенні ІІІ International Compliance Forum як “Професійного партнера”   Спікером на заході був Керуючий партнер, Керівник аудиторської компанії Gryphon Audit Олена Линник з доповіддю...
19.5% податку на крипто доходи: коли і як?

17.09.2018

У зв’язку з швидким поширенням використання криптовалюти пропонується введення оподаткування доходу з криптовалюти в Україні. На даний момент пропонується встановити ставку в розміні 19.5%. “Можливі два види операцій із...