UA

Медіа

Глобальна деофшоризація та її вплив на ЗЕД

Глобальна деофшоризація та її вплив на ЗЕД

27.03.2018

Процес деофшоризації у світі

Швидкий розвиток транснаціональної торговельної діяльності, глобалізація міжнародної економіки та вільний рух фінансового капіталу зумовили виникнення необхідності в розвитку та ефективному налагодженню глобального (міжнародного) та регіонального співробітництва з протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом та ухилення від сплати податків, а також впровадження єдиних стандартів податкового контролю за ризиковими операціями.

У світі зазначені процеси відомі під назвою «глобальна деофшоризація».

На сьогоднішній день, провідну роль у названих процесах грають країни Великої Двадцятки та міжнародні організації – Організація Об’єднаних Націй (англ. – United Nations – UN), Група розробки фінансових заходів для боротьби з відмиванням доходів (англ. – Financial Action Task Force on Money Laundering – FATF) та Організація Економічного Співробітництва та Розвитку (англ. – Organisation for European Economic Cooperation and Development – OECD).

Об’єднання зусиль таких впливових і економічно розвинених світових держав та організацій по деофшоризації світової економіки пояснюється наступними причинами:

  • застосування компаніями (особливо транснаціональними корпораціями та міжнародними холдингами) у власній господарській діяльності агресивного податкового планування із залученням компаній, що зареєстровані в офшорних юрисдикціях (компаній – оболонок);
  • широке використання послуг «номінального власника (утримувача)» корпоративних прав офшорних компаній, з метою приховування їх реальних власників (вигодоодержувачів);
  • застосування вказаних компаній у схемах ухилення від сплати податків та подальшої легалізації незаконно отриманих доходів у вигляді інвестицій;
  • відсутність у багатьох офшорних юрисдикціях належного правового механізму нагляду та контролю за господарською діяльністю компаній та обов’язку проведення її аудиту;

Крім того, значним поштовхом до розробки дієвих заходів по боротьбі з офшорами стали гучні міжнародні скандали, що відомі під назвами «Panama papers» і «Paradise Papers», фігурантами яких стали політики із світовим визнанням, власники транснаціональних корпорацій та інші публічні особи.

Початок глобальної боротьби з приховуванням капіталу від оподаткування припадає на 2010 рік. Саме цього року у Сполучених Штатах Америки було прийнято Закон про оподаткування закордонних рахунків (англ. – Foreign Account Tax Compliance Act – FATCA). Прийняття FATCA мало значні зовнішньоекономічні наслідки, оскільки зобов’язувало іноземні фінансові організації (включаючи іноземні банки) надавати до Федеральної податкової служби США інформацію про відкриття рахунків резидентами США. Запровадження такого правового механізму дозволило Сполученим Штатам Америки досить успішно боротись з легалізацією доходів та ухиленням від сплати податків по всьому світу.

Наступною визначною подією по врегулюванню питань оподаткування, зокрема в офшорних та низькоподаткових юрисдикціях, стала розробка Організацією Економічного Співробітництва та Розвитку власного плану дій по протидії розмиванню податкової бази та виведення прибутків з під оподаткування (англ. – Base Erosion and Profit Shifting – BEPS), який був оприлюднений у 2013 році. План BEPS – це 15 кроків, які складають методологічну основу протидії мінімізації податків на транснаціональному рівні. При цьому, ключовими способами у реалізації плану є:

  • автоматичний обмін податковою інформацією між національними податковими органами;
  • удосконалення положень двосторонніх договорів про уникнення подвійного оподаткування;
  • застосування багатостороннього правового інструменту (Модельної Конвенції OECD) для внесення змін до податкових конвенцій;
  • удосконалення правового регулювання трансфертного ціноутворення;
  • посилення боротьби з шкідливими податковими схемами (harmful tax practices) із застосуванням принципів прозорості та пріоритету змісту над формою;
  • введення в національні законодавства поняття контрольованих іноземних компаній та обмеження перерахування такими компаніями власного прибутку в офшорні або низькоподаткові юрисдикції;

Слід зазначити, що хоча план BEPS і носить рекомендаційний характер, однак вже більше 100 країн світу повністю або частково імплементували його механізми у національне законодавство та ефективно їх використовують у власній податковій політиці.

Процес деофшоризації в Україні та його вплив на зовнішньоекономічну діяльність

У 2017 році Україна приєдналась до реалізації 4 кроків плану BEPS (так званого Мінімального стандарту), взявши на себе зобов’язання по боротьбі із шкідливими податковими практиками, перегляду чинних угод про уникнення подвійного оподаткування та удосконалення документації з трансфертного ціноутворення.

Варто відзначити, що до моменту приєднання до плану BEPS, податкове законодавство України вже містило достатнє правове регулювання певних зовнішньоекономічних операцій. Найбільш значущими законодавчими змінами у сфері оподаткування, що пов’язані з процесом деофшоризації української економіки та мали значний вплив на зовнішньоекономічну діяльність є наступні податкові механізми:

  • Трансфертне ціноутворення та застосування правила «витягнутої руки».

Введення в Україні системи державного регулювання в сфері трансфертного ціноутворення пояснюється значним зростанням обсягу зовнішньоекономічних експортно-імпортних операцій за участю українських компаній, що входять до складу транснаціональних корпорацій та міжнародних фінансово-промислових груп.

При цьому, мінімізація оподаткування відбувається за рахунок того, що при виконанні зовнішньоекономічного контракту у контрагента, який знаходиться в юрисдикції з високим рівнем оподаткування (наприклад компанії з України) декларуються збитки або мінімальний прибуток, а у контрагента з низькими податковими ставками – максимальний прибуток.

Фактично контрагент з офшорної чи низькоподаткової юрисдикції виступає “посередником”, який формує додану вартість. Саме у зв’язку з необхідністю протидії таким податковим схемам оптимізації прибутків, у 2013 році Податковий кодекс України доповнено статтею 39 «Трансфертне ціноутворення».

Завдяки цим змінам, було законодавчо закріплено «принцип витягнутої руки» відповідно до якого обсяг оподатковуваного прибутку, отриманого платником податку, який бере участь в одній чи більше контрольованих операціях (зовнішньоекономічних операціях з пов’язаними особами-нерезидентами чи нерезидентами, що зареєстровані в офшорних юрисдикціях) вважається таким, що відповідає принципу «витягнутої руки», якщо умови таких операцій не відрізняються від умов, що застосовуються між непов’язаними особами у співставних неконтрольованих операціях.

  • «Правило тонкої капіталізації» (англ. – thin capitalization).

Законодавче закріплення названого правила пояснюється тим, що одним із ефективних способів мінімізації українськими компаніями податкового навантаження в рамках міжнародного руху капіталу, є виплата дивідендів нерезиденту під виглядом відсотків за наданим кредитом.

Характерними ознаками такого виду ухилення є надання пов’язаній особі кредиту (позики) в значній сумі за досить високою відсотковою ставкою при обставинах недостатності рівня платоспроможності або навіть збитковості позичальника.

У зв’язку із розповсюдженим застосуванням такого методу податкової оптимізації, особливо в економічній діяльності компаній, що входять в структури власності великих транснаціональних корпорацій, було внесено відповідні зміни до Податкового кодексу України (п.140.2 ст. 140 ПКУ).

Сутність вказаної норми полягає у тому, що віднесення суми нарахованих процентів на податкові витрати українських підприємств в повному обсязі можливе лише за умови, якщо сума боргових зобов’язань, що виникли в операціях з пов’язаними особами-нерезидентами, не перевищує суми власного капіталу в 3,5 рази (для фінансових компаній – в 10 разів).

У протилежному випадку нараховані в бухгалтерському обліку проценти по боргових зобов’язаннях включатимуться в склад податкових витрат відповідного податкового періоду лише в розмірі 50% за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів. Решта процентів підлягає включенню в податкові витрати майбутніх періодів до їх повного використання, проте з урахуванням щорічного їх зменшення на 5%.

  • Концепція бенефіціарного власника.

Вказана концепція полягає у тому, що при виплаті доходу нерезиденту (юридичній чи фізичній особі) право на звільнення від оподаткування або застосування зниженої ставки податку на підставі міжнародного договору може бути реалізовано виключно у випадку якщо такий нерезидент є фактичним отримувачем (власником) доходу та може визначити його подальшу економічну долю.

Закріплення в Податковому кодексі України (п.103.2 ст. 103 ПКУ) поняття «бенефіціарного власника» мало на меті боротьбу з агресивним податковим плануванням українських компаній із застосуванням кондуїтних структур (так званих компаній-оболонок, що не проводять фактичної господарської діяльності), що зареєстровані в офшорних або низькоподаткових юрисдикціях та використанням послуг номінального сервісу (номінальних власників).

З іншої сторони, концепція «бенефіціарного власника» була також покликана зменшити рівень корупції та бути ефективним механізмом у боротьбі з легалізацією коштів, отриманих злочинним шляхом.

 

Окремо слід відзначити, що незважаючи на здійснення важливих перетворень у процесі оподаткування зовнішньоекономічних операцій, правове регулювання пов’язаної з цим сфери обігу валюти та валютного контролю протягом тривалого часу залишалось на архаїчному рівні та було достатньо зарегульованим.

При цьому, додаткові валютні обмеження у вказаній сфері вводились також Національним банком України, що були спрямовані на протидію виведенню фінансового капіталу з України, перевірку прозорості структури власності компаній та джерел походження їх коштів

Розуміючи необхідність реформування валютного ринку та встановлення «нових правил гри», а також покращення інвестиційного клімату в Україні, Національним банком України протягом 2017-2018 року було розроблено та впроваджено в дію Концепцію нового валютного законодавства. Основними принципами Концепції є значна лібералізація в регулюванні грошово-кредитного та валютного ринку України та декларування переходу від дозвільної (ліцензійної) системи валютного контролю до повідомної процедури при здійсненні валютних операцій.

Наслідком послідовної реалізації Національним банком України вказаної концепції є розробка та оприлюднення у 2017 році проекту Закону «Про валюту», що істотно змінює підходи до валютного регулювання та нещодавно визнаний Президентом України як невідкладний до розгляду Верховною Радою України. Приємним сюрпризом для компаній, що проводять зовнішньоекономічну діяльність, є передбачення у Проекті Закону скасування граничних строків закриття контрактів (протягом 180 днів) та зняття валютного контролю операцій, які не перевищують 150 000 грн.

Такі зміни дозволять українським компаніям-експортерам передбачати очікувані строки виконання власних зовнішньоекономічних контрактів без будь-яких покарань у разі їх недотримання та значно зменшать навантаження на українські банки по кількості перевірок зовнішньоекономічних операцій.

Підсумовуючи викладене, слід відзначити, що деофшоризація стала актуальним світовим трендом. Вільний рух капіталу, прозорість фінансових трансакцій, дотримання єдиних підходів до оподаткування стали необхідним елементом податкової політики кожної національної держави та світової економіки загалом. Україна хоча із запізненням, однак також почала власний процес деофшоризації економіки та впроваджує у законодавство прогресивні механізми боротьби з ухилення від оподаткування або його мінімізації, а також протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Цей процес є тривалим, а також потребує консолідації зусиль як держави так і представників бізнесу. Однак, виключно у разі ефективного проведення такої державної політики, Україна зможе стати економічно розвинутою та інвестиційно привабливою державою.

Поділитися:

Вам буде цікаво:

Вивести на чесну воду

20.05.2019

Олена Линник

Спеціально для видання “Українськи юрист” Олена Линник, керуючий партнер GRYPHON GROUP, розповідає про інструменти, за допомогою яких можна виявити реальний фінансовий стан боржника і рівень його платоспроможності Пані Олено, чим...
Долг под контролем

08.05.2019

Управляющий партнер GRYPHON GROUP Елена Линник и Старший партнер GRYPHON GROUP Игорь Линник Специально для издания «ТОП-50 ведущих банков Украины 2019» C января 2017 года, банки, осуществляющие деятельность на территории Украины...
Звіт про корпоративне управління

05.04.2019

Олена Линник

Спеціально для видання “Українськи юрист” Олена Линник, керуючий партнер GRYPHON GROUP, розповідає про впровадження нової категорії звітності – звіту про управління  Одним із результатів внесення змін до Закону України «Про...
Форензік-аудит є умовою правильної оцінки ризиків за операціями з пов’язаними особами

12.12.2018

Олена Линник

Джерело: Укаїнський Юрист Керуючий партнер GRYPHON GROUP Олена Линник Форензік офіцер  GRYPHON GROUP Евгеній Столярчук Правильне управління фінансами компанії та економічно обґрунтоване корпоративне структурування є запорукою ефективного функціонування компанії...
Банківський комплаєнс фінансового стану боржника/контрагента

12.11.2018

Інесса Михальенко

Спеціально для видання “Українськи юрист” Інесса Михальченко,  партнер GRYPHON GROUP, розповідає  про внутрішньобанківські комплаєнс-процедури для визначення фінансового стану боржників/контрагентів. За офіційними даними Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, протягом 2012...
Регуляторне середовище (Regulatory)

11.10.2018

Олена Линник та Ігор Линник

Європейський вектор Підписанням Угоди про асоціацію з Європейським Союзом у 2014 році, Україна офіційно обрала європейський вектор розвитку. Це не простий шлях. Він потребує системного та невідкладного реформування більшості...
Про ключові новації та правничі інструменти які стануть у нагоді задля узгодження діяльності бізнесу нормами Регламенту GDPR

10.10.2018

Олена Линник

Джерело: Український Юрист Із наближенням травня 2018 року захист персональних даних став однією з найбільш хвилюючих, обговорюваних та дещо болючих тем у межах бізнесового середовища. Причина дискусій — введення...
Керівні можливості

13.09.2018

Ігор Линник

Знання у сфері професіоналізм Компетенції партнерів у бізнесі є ключовими чинниками, що впливають на стратегію бізнесу, шлях його розвитку та успіх. Знання у сфері є, безумовно, важливими, але вони...

Останні новини

ВИЗНАЧЕНО ПЕРЕМОЖЦІВ «ЮРИДИЧНОЇ ПРЕМІЇ РОКУ 2019»

10.06.2019

Щорічний рейтинг «Юридична премія року 2019», завершився урочистою церемонією нагородження. Gryphon Group визнано переможцем юридичної премії 2019 року в номінації: 🏆«Фірма року в сфері комплаєнс». Олена Линник, керуючий партнер Gryphon Group,...
Звіт про прозорість

30.04.2019

Звіт про прозорість.
Міжнародним рейтинговим виданням The Legal 500 відзначено практики комерційного та корпоративного права, а також практику M&A Gryphon

11.04.2019

The Legal 500 – міжнародним рейтинговим виданням відзначено в 2019 році практики комерційного та корпоративного права, а також практику M&A адвокатського бюро Gryphon Legal, що входить до мережі Gryphon...
Кредити фізичним особам за новими правилами

27.03.2019

Нацкомфінпослуг опубліковано проекти нормативно – правових актів, метою яких є посилення захисту прав позичальників за договорами позики та підвищення довіри до ринку фінансових послуг. Зокрема, заплановано внести зміни до...