UA

Медіа

Регуляторне середовище (Regulatory)

Регуляторне середовище (Regulatory)

11.10.2018

Європейський вектор

Підписанням Угоди про асоціацію з Європейським Союзом у 2014 році, Україна офіційно обрала європейський вектор розвитку. Це не простий шлях. Він потребує системного та невідкладного реформування більшості галузей економіки, включаючи банківський сектор, який є основою фінансової та економічної стабільності держави.

Реформування банківського сектору України розпочалося ще у 2015 року шляхом прийняття відповідних змін до законодавства. Зазначені зміни були спрямовані на підвищення прозорості структури власності банків та їх акціонерів, посилення підвищення рівня їх платоспроможності, встановлення відповідальності реальних власників банків за доведення їх до неплатоспроможності, а також заборону трастових конструкцій та інших корпоративних інструментів, які не дозволяють визначити бенефіціарних власників банків.

Одночасно з цим, процес реформ супроводжувався очищенням банківського сектору від неплатоспроможних гравців, стрес-тестуванням та діагностикою банків, введенням додаткових фінансових нормативів та нових вимог щодо порядку формування й подання фінансової та статистичної звітності.

Як наслідок, майже 100 банків було визнано неплатоспроможними, а ті що залишилися, виконали вимоги Національного банку України (НБУ) й привели свою структуру власності й фінансовий стан у відповідність до нових вимог.

Таким чином, можна сказати, що практично закінчився перший етап реформування банківського сектору, передбачений Комплексною програмою розвитку фінансового сектору України до 2020 року, а саме – очищення фінансового сектору.

Тож настав час для двох наступних:

 перезавантаження фінансового сектору – скасування всіх обумовлених кризою грошово-кредитних та валютних обмежень, підвищення капіталізації банків;

 створення передумов для сталого розвитку фінансового сектору в довгостроковій перспективі та наближення стандартів регулювання платоспроможності й ліквідності банків до рекомендацій Базельського комітету з банківського нагляду.

Базельські принципи

На сьогоднішній день рекомендації Базельського комітету з банківського нагляду активно імплементуються в Україні. Ідеологом їх застосування в Україні є НБУ – саме той орган, основним обов’язком якого є підтримання стабільності нашої банківської системи.

Рекомендації Базельського комітету з банківського нагляду не є обов’язковими до застосування, тобто належать до так званого «м’якого права» («soft law»). Однак для переважної більшості країн світу вони – як закон, оскільки розроблені та схвалені центральними банками та фінансовими інституціями найбільш економічно розвинутих держав світу, від яких залежить глобальна фінансова стабільність.

Нові засади регулювання діяльності банків

Отож, НБУ взяв курс на імплементацію рекомендацій Базельського комітету з банківського нагляду, а також Директиви (ЄС) 2013/36/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 26 червня 2013 року про доступ до діяльності кредитних організацій і пруденційного нагляду за діяльністю кредитних установ та інвестиційних фірм.

Для цього наш регулятор розробив та оприлюднив у жовтні 2017 року нову Концепцію реєстрації та ліцензування банків (чинне регулювання викладене в Постанові Правління НБУ №306 від 08.09.2011 року).

Відповідно до вказаної Концепції, в основу правового регулювання реєстрації та ліцензування банків мають бути покладені такі принципи:

 сутнісний (essential) та ризик-орієнтований підхід (riskoriented approach) до регулювання банківської діяльності;

 необхідність обґрунтування встановлення грошово-кредитних чи валютних обмежень;

 постійний контроль за дотриманням ліцензійних вимог;

 економічна обґрунтованість вимог до банків, їх власників та керівників; максимальне спрощення формальних приписів законодавства.

Концепцією передбачено, що НБУ буде здійснювати регуляторний нагляд за банками шляхом аналізу наступних ключових аспектів:

 бізнес-моделі – як базового документу, у якому викладена стратегія бізнесу;

 системи корпоративного управління та ризик-менеджменту – як основи для здійснення контролю за ефективністю та законністю рішень, прийнятих органами управління банку;

 ризиковості капіталу – наявності в банку достатньої кількості активів, необхідних для забезпечення комерційної діяльності;

 ліквідності та фондування – спроможності банку забезпечувати своєчасність, повноту й безперервність виконання усіх своїх грошових зобов’язань.

НБУ планує здійснювати банківський нагляд не тільки за формальними критеріями, встановленими законом, а й із урахуванням бізнес-моделі чи спеціалізації банку, його фінансового стану, стратегії розвитку, ролі для споживачів чи держави, а також потенційних ризиків у кожному конкретному випадку.

Зазначений підхід базується на принципах системи SREP – Supervisory Review and Evaluation Process (уперше впроваджена у 2004 році в документі Базельського комітету з банківського нагляду – Базелі II).

Вказана система надасть НБУ змогу гнучко й виважено підходити до регулювання, виходячи з економічної доцільності чи суспільної необхідності. Звичайно, даний підхід матиме успіх виключно за умови, що НБУ не зловживатиме наданими йому дискреційними повноваженнями, зокрема не буде приймати необґрунтованих рішень.

Пропоную розглянути ключові новели банківського регулювання, які вже найближчим часом стануть обов’язковими для всіх українських банків.

Нові кваліфікаційні вимоги для керівництва банку

Почнемо з того, що НБУ планує розробити нові кваліфікаційні вимоги (suitability assessment criterias) до топ-менеджменту банків. Окрім бездоганної ділової репутації, буде введено та розширено критерії професійної придатності (теоретичні знання та практичний досвід) та управлінської придатності (потенційні конфлікти інтересів, можливість приділяти банку достатньо свого робочого часу, незалежність від втручання з боку інших осіб).

Крім того, НБУ розглядає можливість введення процедур тестування та/або співбесіди з незалежними директорами в рамках процедури їх погодження. Вони матимуть на меті перевірити, наскільки кандидат розуміє принципи корпоративного управління в банках, розподіл компетенції між органами управління та їх взаємодію, усвідомлює роль незалежного директора банку, а також обмеження, які покладаються на нього тощо.

Оцінка професійної придатності (collective suitability assessment)

Однією з новел банківського законодавства має стати впровадження процедури оцінки колективної придатності органів управління банку, тобто, їх відповідності та кваліфікації. Згідно з Меморандумом між Україною та Міжнародним валютним фондом НБУ повинен до кінця квітня 2018 року провести оцінку колективної придатності органів управління 10 найбільших банків, до кінця липня 2018 року – наступних 10 банків та до кінця квітня 2019 року – решти банків.

Розмаїття членів органів управління банку

Щоб збалансувати управлінські рішення топ-менеджменту банку з його стратегією та бізнес-планом, НБУ планує впровадити принцип «розмаїття» (diversity) при призначенні членів органів управління банку. Принцип розмаїття в даному випадку означає ситуацію, при якій характеристики членів органу управління, включаючи їхній вік, стать, географічне походження, освітній і професійний досвід, відрізняються в мірі, що дозволяє різноманітність думок в органі управління.Як свідчить європейський досвід, дотримання вимоги про «розмаїття» підвищує ефективність прийнятих рішень за рахунок зменшення ситуацій «групового мислення», сприяння висловленню незалежних думок та конструктивної критики в процесі прийняття рішень, а також розширення кола знань, навичок та цінностей серед членів органів управління.

Фінансовий стан

НБУ планує оцінювати фінансовий стан акціонерів банку, а також інших осіб, які опосередковано володіють корпоративними правами банку чи мають намір їх набути, не тільки за досить жорсткими формальними нормативними показниками платоспроможності та фінансової стійкості. Серйозна увага в даному випадку буде приділятися сутнісному аналізу діяльності зазначених осіб, виконанню ними зобов’язань перед контрагентами, відсутності значних порушень фінансових зобов’язань тощо.

Звідки гроші?

Завжди важливим було та залишається питання походження коштів, за рахунок яких відбувається наповнення статутного капіталу банку та набуття істотної участі в ньому. Для його вирішення НБУ пропонує прийняти закон про нульове декларування, який дозволив би резидентам України задекларувати все наявне майно, а з того, яке було придбано з непідтверджених джерел, – сплатити податок, після чого майно автоматично легалізується.

Угоди M&A в банківському сегменті

У пріоритеті також стоїть питання пришвидшення процесів реалізації угод злиття та поглинання (M&A) в банківському секторі. Зокрема, для оперативного отримання погодження НБУ на набуття істотної участі, НБУ підтримує запровадження права набувачів істотної участі в банку одночасно з заявою до НБУ подавати документи й до Антимонопольного комітету України. Тобто, обидва вказаних процеси будуть тривати одночасно й заявнику не потрібно отримувати дозвіл АМК України перед поданням документів до НБУ.

Таким чином, уже найближчим часом в Україні очікується впровадження світового досвіду в частині регулювання банківської діяльності. У першу чергу, реформи торкнуться платоспроможності й фінансової стійкості банків та їх бенефіціарних власників, кваліфікаційних вимог до топ-менеджменту, їх ділової репутації, оцінки колективної придатності, фінансового стану акціонерів банку, його бенефіціарів і набувачів істотної участі.

Зазначені та інші нововведення повинні стати вагомим кроком у забезпеченні стійкості та надійності банківського сектору України в довгостроковій перспективі.

 

Поділитися:

Вам буде цікаво:

Вивести на чесну воду

20.05.2019

Олена Линник

Спеціально для видання “Українськи юрист” Олена Линник, керуючий партнер GRYPHON GROUP, розповідає про інструменти, за допомогою яких можна виявити реальний фінансовий стан боржника і рівень його платоспроможності Пані Олено, чим...
Долг под контролем

08.05.2019

Управляющий партнер GRYPHON GROUP Елена Линник и Старший партнер GRYPHON GROUP Игорь Линник Специально для издания «ТОП-50 ведущих банков Украины 2019» C января 2017 года, банки, осуществляющие деятельность на территории Украины...
Звіт про корпоративне управління

05.04.2019

Олена Линник

Спеціально для видання “Українськи юрист” Олена Линник, керуючий партнер GRYPHON GROUP, розповідає про впровадження нової категорії звітності – звіту про управління  Одним із результатів внесення змін до Закону України «Про...
Форензік-аудит є умовою правильної оцінки ризиків за операціями з пов’язаними особами

12.12.2018

Олена Линник

Джерело: Укаїнський Юрист Керуючий партнер GRYPHON GROUP Олена Линник Форензік офіцер  GRYPHON GROUP Евгеній Столярчук Правильне управління фінансами компанії та економічно обґрунтоване корпоративне структурування є запорукою ефективного функціонування компанії...
Банківський комплаєнс фінансового стану боржника/контрагента

12.11.2018

Інесса Михальенко

Спеціально для видання “Українськи юрист” Інесса Михальченко,  партнер GRYPHON GROUP, розповідає  про внутрішньобанківські комплаєнс-процедури для визначення фінансового стану боржників/контрагентів. За офіційними даними Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, протягом 2012...
Регуляторне середовище (Regulatory)

11.10.2018

Олена Линник та Ігор Линник

Європейський вектор Підписанням Угоди про асоціацію з Європейським Союзом у 2014 році, Україна офіційно обрала європейський вектор розвитку. Це не простий шлях. Він потребує системного та невідкладного реформування більшості...
Про ключові новації та правничі інструменти які стануть у нагоді задля узгодження діяльності бізнесу нормами Регламенту GDPR

10.10.2018

Олена Линник

Джерело: Український Юрист Із наближенням травня 2018 року захист персональних даних став однією з найбільш хвилюючих, обговорюваних та дещо болючих тем у межах бізнесового середовища. Причина дискусій — введення...
Керівні можливості

13.09.2018

Ігор Линник

Знання у сфері професіоналізм Компетенції партнерів у бізнесі є ключовими чинниками, що впливають на стратегію бізнесу, шлях його розвитку та успіх. Знання у сфері є, безумовно, важливими, але вони...

Останні новини

ВИЗНАЧЕНО ПЕРЕМОЖЦІВ «ЮРИДИЧНОЇ ПРЕМІЇ РОКУ 2019»

10.06.2019

Щорічний рейтинг «Юридична премія року 2019», завершився урочистою церемонією нагородження. Gryphon Group визнано переможцем юридичної премії 2019 року в номінації: 🏆«Фірма року в сфері комплаєнс». Олена Линник, керуючий партнер Gryphon Group,...
Звіт про прозорість

30.04.2019

Звіт про прозорість.
Міжнародним рейтинговим виданням The Legal 500 відзначено практики комерційного та корпоративного права, а також практику M&A Gryphon

11.04.2019

The Legal 500 – міжнародним рейтинговим виданням відзначено в 2019 році практики комерційного та корпоративного права, а також практику M&A адвокатського бюро Gryphon Legal, що входить до мережі Gryphon...
Кредити фізичним особам за новими правилами

27.03.2019

Нацкомфінпослуг опубліковано проекти нормативно – правових актів, метою яких є посилення захисту прав позичальників за договорами позики та підвищення довіри до ринку фінансових послуг. Зокрема, заплановано внести зміни до...