Media

Податкові “реформи” – як житиме Україна у 2016 році

Податкові “реформи” – як житиме Україна у 2016 році

20.01.16

Ігор Линник

Старший партнер

Керівник юридичної практики та податкового структурування

Наприкінці 2015 року Україну спіткала чергова модернізація податкового законодавства, що передбачає кардинальні зміни в системі оподаткування суб’єктів підприємництва, громадян та інших платників податків. Ще не всі встигли оговтатись після проведення тогорічних змін, як влада підготувала нам нове випробування.

Хоча ми маємо імунітет до щорічних змін податкового законодавства, цього разу законодавці і справді здивували – до Верховної Ради було подано два альтернативних законопроекти: один за авторством Міністерства фінансів України (Мінфін), інший – від народних депутатів. Згодом, 11 грудня 2015 року Мінфін представив компромісний варіант реформи, що включає пропозиції депутатів, бізнесу та громадськості. Так, саме компромісний, тобто той, в якому всі сторони щось втрачають.

Варто звернути увагу, що всі ці проекти є лише пропозиціями змін до закону, а не реальними заходами щодо реформування податкової системи. Уже вкотре законодавці концентрують свою увагу на зміні ставок, частковій зміні механізмів оподаткування, а не на реальних заходах, що матимуть економічний ефект для держави. Розглянуті нижче проекти свідчать про повторення всіх минулих сценаріїв «реформування», так званих «компромісів».

Поданий народними депутатами проект під гаслом “податкової лібералізації” містить пропозиції щодо значного послаблення податкового навантаження на платників податків. Так, автори проекту пропонують зменшити ставку податку на прибуток з 18% до 15%, податку на додану вартість – з 20% до 15%, податку на доходи фізичних осіб – з 15% до 10%. Для спрощеної системи оподаткування проект передбачає поетапне підняття ставок з 2 до 10% протягом п’яти років та зменшення максимальної суми річних доходів, що дозволяє перебувати на спрощеній системі.

Із самого початку депутатський проект був підданий критиці як такий, що не зможе забезпечити наповнення бюджету та відверне з України всіх інвесторів і кредиторів, особливо – Міжнародний валютний фонд (МВФ).

Натомість, законопроект Мінфіну, що був погоджений з МВФ, передбачає формальне спрощення податкового обліку шляхом запровадження «формули 20/20/20/20». Якщо коротко – це означає, що ставка більшості податків буде збільшена або зменшена до розміру 20% від бази оподаткування. Так зокрема, з 18% до 20% має бути збільшена ставка податку на прибуток. З 15% до 20% – збільшена ставка податку на доходи фізичних осіб. Ставка податку на додану вартість не змінюватиметься, натомість мають бути ліквідовані спеціальні ставки та режими для фармацевтичної та сільськогосподарської продукції. Ставка ж єдиного соціального внеску має бути знижена з 41% (в середньому) до 20%.

Кардинальні зміни містить згаданий законопроект для спрощеної системи оподаткування. По-перше, і це найголовніше, спрощену систему оподаткування більше не зможуть використовувати юридичні особи. По-друге, кількість груп у спрощеній системі оподаткування зменшиться до трьох, зменшиться також максимальна сума річного доходу, що дозволяє перебувати на спрощеній системі оподаткування, – 2 млн. грн. І, по-третє, зміниться модель оподаткування на спрощеній системі – 20% помножені на суму доходу з вирахуванням документально підтверджених витрат, або 20% помножені на суму доходу, зменшену на коефіцієнт.

Враховуючи складну ситуацію у кулуарах Верховної Ради та небажання представників деяких політичних сил голосувати за проект, Мінфін вирішив піти на поступки і внести деякі зміни до свого проекту. Хоча ці зміни виявилися незначними – з 20% до 18% зменшено ставки податку на прибуток і податку на доходи фізичних осіб, зберігається ставка 7% ПДВ для фармацевтичної продукції. До 0,85 підвищено коефіцієнт неоподатковуваних доходів у спрощеній системі оподаткування до 2018 року, в подальшому коефіцієнт буде зменшений до 0,65, а згодом – до 0,45.

Серед іншого, Мінфін також обіцяє платникам податків вигоди від макроекономічного ефекту податкової реформи, полегшення дотримання рутинних процедур адміністрування податків та дворічний мораторій на зміну податкового законодавства, за винятком змін, що “зменшуватимуть податковий тягар чи спрощуватимуть податкові правила”.

Пропоновані проекти, за умови їх повної реалізації та відсутності випадків оптимізації оподаткування, здатні кардинально вплинути на фіскальну систему держави, а відтак – і на економіку в цілому. Та все ж, жоден із них не передбачає конкретних заходів з досягненню нагальних цілей для економіки країни: детінізації економіки, створення привабливих умов для іноземних інвесторів, стимулювання розвитку бізнесу та впровадження нових технологій.

Якщо депутатам вдасться пролобіювати свій проект, ми зможемо радіти всім спрощенням та зменшенням податкового навантаження для бізнесу та населення, однак достеменно невідомо чи справдяться негативні очікування стосовно іноземних інвесторів та МВФ. Також можна з упевненістю сказати, що зменшення ставок призведе до дефіциту бюджету країни та зменшення фінансування багатьох соціальних програм, на які у держави просто не буде грошей.

У свою чергу, проект Мінфіну створить низку інших проблем, серед яких виключення юридичних осіб зі спрощеної системи оподаткування та збільшення бази оподаткування для єдиного податку. Наслідком буде припинення діяльності представників середнього та малого бізнесу, які будуть неконкурентоспроможні в умовах підвищеного оподаткування. На додачу до цього буде збільшено ставку податку на доходи фізичних осіб, що призведе до зменшення рівня реальних доходів населення. Такі зміни можуть викликати небажання платників податків вести бізнес легально і штовхнуть їх до застосування схем оптимізації оподаткування, а можливо і до ухилення від сплати податків.

Усі запропоновані проекти податкової реформи не є ідеальними, або принаймні узгодженими. Звичайно, неможливо створити умови, що влаштовуватимуть усіх членів суспільства, однак у своїх діях законодавцям необхідно бути більш послідовними та обачливими. Необхідно пам’ятати, що зміна податкової системи потребує проведення детальних розрахунків майбутнього впливу на економіку. Наразі ж усі ці проекти змін схожі чи то на спроби латання дірок у бюджеті, чи на створення умов для ведення тіньового бізнесу та пригнічення всіх провідних галузей економіки країни, як то IT-галузь та сільське господарство.

Окрім всього згаданого, необхідно зазначити, що всі проекти змін не позбавлені недоліку торішньої реформи – вони передбачають зміни у січні 2016 року. Водночас, нам відомо про статтю 4.1.9. Податкового кодексу: «Зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року». Таким чином, зміни, що набудуть чинності 1 січня 2016 мають застосовуватись лише 1 січня 2017 року. Як показала практика, законодавець ігнорує цей пункт кодексу, що вже призвело до появи судових спорів та прийняття рішень на користь платників податків.

Резюмуючи, можна лише додати, що всі перипетії нових змін Податкового кодексу є неминучим наслідком помилок з минулого в процесі проведення податкової реформи. Прийнята поспіхом, з порушенням строків та без консультацій з представниками бізнесу та громадськості, реформа була приречена на провал. Нинішні пропоновані зміни так само не вирізняються далекоглядністю та орієнтуванням на довгострокові перспективи.

Для всіх нас буде найкращим, якщо нові зміни не будуть ґрунтуватися на «компромісах» політичних сил, а враховуватимуть інтереси всіх: бізнесу, громадян та держави. Тільки в таких умовах податкова система почне реально працювати і матиме позитивний економічний ефект, адже неможливо вести прибутковий бізнес, розвивати економіку країни та залучати іноземних інвесторів в умовах постійної нестабільності податкового законодавства.

Share:

You will be interesting:

Форензік-аудит є умовою правильної оцінки ризиків за операціями з пов’язаними особами

12.12.2018

Helen Lynnyk

Джерело: Укаїнський Юрист Керуючий партнер GRYPHON GROUP Олена Линник Форензік офіцер  GRYPHON GROUP Евгеній Столярчук Правильне управління фінансами компанії та економічно обґрунтоване корпоративне структурування є запорукою ефективного функціонування компанії...
Банківський комплаєнс фінансового стану боржника/контрагента

12.11.2018

Інесса Михальенко

За офіційними даними Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, протягом 2012 – 2017 років, в управління Фонду передано 96 банків, серед яких: 85 банків вже стані ліквідації, 7 банків у...
European Regulatory Vector

11.10.2018

Helen Lynnyk and Igor Lynnyk

When Ukraine signed the Association Agreement with the European Union in 2014, we officially chose the European vector of development. However, it is not plain sailing and requires systematic...
Про ключові новації та правничі інструменти які стануть у нагоді задля узгодження діяльності бізнесу нормами Регламенту GDPR

10.10.2018

Олена Линник

Джерело: Український Юрист Із наближенням травня 2018 року захист персональних даних став однією з найбільш хвилюючих, обговорюваних та дещо болючих тем у межах бізнесового середовища. Причина дискусій — введення...
Керівні можливості

13.09.2018

Ігор Линник

Знання у сфері професіоналізм Компетенції партнерів у бізнесі є ключовими чинниками, що впливають на стратегію бізнесу, шлях його розвитку та успіх. Знання у сфері є, безумовно, важливими, але вони...
Новації в комплаєнс – процедурах та імплементацію європейського законодавства в українські реалії.

30.06.2018

Олена Линник

Запровадження нових та посилення діючих комплаєнс – процедур в Україні є одним із ключових етапів імплементації європейського законодавства та актів міжурядових організацій. За результатами співпраці з Міжнародним валютним фондом,...
Де судитися з Фондом? Підсудність спорів, стороною яких є ФГВФО

06.03.2018

Ігор Линник

Внаслідок посилення Національним банком України контролю над банками та реалізацією кардинальних кроків щодо їх «укріплення», відбулося очищення банківської системи України, в результаті якого починаючи з 2014 р. неплатоспроможними було...
Юрбізнес на хвилі «Forensic»

07.05.2018

Ігор Линник

«Той хто володіє інформацією, той володіє світом», – легендарний вислів Натана М. Ротшильда, засновника сім’ї Ротшильдів, однієї з найбагатших та найвпливовіших сімей сучасного світу. Цей вислів якнайкраще характеризує теперішній...

Latest news

Gryphon Group партнер Міжнародної науково-практичної конференціії «Малозначні спори: європейський та український досвід вирішення»

19.11.2018

Gryphon Group має честь виступити партнером Міжнародної науково-практичної конференціії «Малозначні спори: європейський та український досвід вирішення», яка відбудеться 23 листопада в НаУКМА. Конференцію організовують представники Національного університету «Києво-Могилянська академія»...
Які правові зміни чекають аудиторів в Укураїні?

19.11.2018

Які правові зміни чекають аудиторів в Укураїні? – з таким питання виступила на семінарі «Етапи запровадження реформи аудиторської діяльності в Україні» CEO Gryphon Audit Олена Линник. ЗУ Про аудит...
Workshop “IFRS. New standards: 9,15,16” for Ukrzaliznitsiya, the world’s 6th largest rail passenger transporter.

05.11.2018

On 31st October, Gryphon Group conducted a workshop «IFRS. New standards: 9, 15 and 16»   especially developed for Ukrzaliznytsia, the world’s 6th largest railway network, Ukrainian key strategic asset....
Helen Lynnyk is recognised counselor in the field of Banking&Finance 2018

05.11.2018

Gryphon Group is delighted to inform that Ms. Helen Lynnyk, the Gryphon Group’s managing partner is ranked among top 20 banking and finance legal counselors by the Yuridicheskaya Gazeta....