Media

Податкові “реформи” – як житиме Україна у 2016 році

Податкові “реформи” – як житиме Україна у 2016 році

20.01.16

Ігор Линник

Старший партнер

Керівник юридичної практики та податкового структурування

Наприкінці 2015 року Україну спіткала чергова модернізація податкового законодавства, що передбачає кардинальні зміни в системі оподаткування суб’єктів підприємництва, громадян та інших платників податків. Ще не всі встигли оговтатись після проведення тогорічних змін, як влада підготувала нам нове випробування.

Хоча ми маємо імунітет до щорічних змін податкового законодавства, цього разу законодавці і справді здивували – до Верховної Ради було подано два альтернативних законопроекти: один за авторством Міністерства фінансів України (Мінфін), інший – від народних депутатів. Згодом, 11 грудня 2015 року Мінфін представив компромісний варіант реформи, що включає пропозиції депутатів, бізнесу та громадськості. Так, саме компромісний, тобто той, в якому всі сторони щось втрачають.

Варто звернути увагу, що всі ці проекти є лише пропозиціями змін до закону, а не реальними заходами щодо реформування податкової системи. Уже вкотре законодавці концентрують свою увагу на зміні ставок, частковій зміні механізмів оподаткування, а не на реальних заходах, що матимуть економічний ефект для держави. Розглянуті нижче проекти свідчать про повторення всіх минулих сценаріїв «реформування», так званих «компромісів».

Поданий народними депутатами проект під гаслом “податкової лібералізації” містить пропозиції щодо значного послаблення податкового навантаження на платників податків. Так, автори проекту пропонують зменшити ставку податку на прибуток з 18% до 15%, податку на додану вартість – з 20% до 15%, податку на доходи фізичних осіб – з 15% до 10%. Для спрощеної системи оподаткування проект передбачає поетапне підняття ставок з 2 до 10% протягом п’яти років та зменшення максимальної суми річних доходів, що дозволяє перебувати на спрощеній системі.

Із самого початку депутатський проект був підданий критиці як такий, що не зможе забезпечити наповнення бюджету та відверне з України всіх інвесторів і кредиторів, особливо – Міжнародний валютний фонд (МВФ).

Натомість, законопроект Мінфіну, що був погоджений з МВФ, передбачає формальне спрощення податкового обліку шляхом запровадження «формули 20/20/20/20». Якщо коротко – це означає, що ставка більшості податків буде збільшена або зменшена до розміру 20% від бази оподаткування. Так зокрема, з 18% до 20% має бути збільшена ставка податку на прибуток. З 15% до 20% – збільшена ставка податку на доходи фізичних осіб. Ставка податку на додану вартість не змінюватиметься, натомість мають бути ліквідовані спеціальні ставки та режими для фармацевтичної та сільськогосподарської продукції. Ставка ж єдиного соціального внеску має бути знижена з 41% (в середньому) до 20%.

Кардинальні зміни містить згаданий законопроект для спрощеної системи оподаткування. По-перше, і це найголовніше, спрощену систему оподаткування більше не зможуть використовувати юридичні особи. По-друге, кількість груп у спрощеній системі оподаткування зменшиться до трьох, зменшиться також максимальна сума річного доходу, що дозволяє перебувати на спрощеній системі оподаткування, – 2 млн. грн. І, по-третє, зміниться модель оподаткування на спрощеній системі – 20% помножені на суму доходу з вирахуванням документально підтверджених витрат, або 20% помножені на суму доходу, зменшену на коефіцієнт.

Враховуючи складну ситуацію у кулуарах Верховної Ради та небажання представників деяких політичних сил голосувати за проект, Мінфін вирішив піти на поступки і внести деякі зміни до свого проекту. Хоча ці зміни виявилися незначними – з 20% до 18% зменшено ставки податку на прибуток і податку на доходи фізичних осіб, зберігається ставка 7% ПДВ для фармацевтичної продукції. До 0,85 підвищено коефіцієнт неоподатковуваних доходів у спрощеній системі оподаткування до 2018 року, в подальшому коефіцієнт буде зменшений до 0,65, а згодом – до 0,45.

Серед іншого, Мінфін також обіцяє платникам податків вигоди від макроекономічного ефекту податкової реформи, полегшення дотримання рутинних процедур адміністрування податків та дворічний мораторій на зміну податкового законодавства, за винятком змін, що “зменшуватимуть податковий тягар чи спрощуватимуть податкові правила”.

Пропоновані проекти, за умови їх повної реалізації та відсутності випадків оптимізації оподаткування, здатні кардинально вплинути на фіскальну систему держави, а відтак – і на економіку в цілому. Та все ж, жоден із них не передбачає конкретних заходів з досягненню нагальних цілей для економіки країни: детінізації економіки, створення привабливих умов для іноземних інвесторів, стимулювання розвитку бізнесу та впровадження нових технологій.

Якщо депутатам вдасться пролобіювати свій проект, ми зможемо радіти всім спрощенням та зменшенням податкового навантаження для бізнесу та населення, однак достеменно невідомо чи справдяться негативні очікування стосовно іноземних інвесторів та МВФ. Також можна з упевненістю сказати, що зменшення ставок призведе до дефіциту бюджету країни та зменшення фінансування багатьох соціальних програм, на які у держави просто не буде грошей.

У свою чергу, проект Мінфіну створить низку інших проблем, серед яких виключення юридичних осіб зі спрощеної системи оподаткування та збільшення бази оподаткування для єдиного податку. Наслідком буде припинення діяльності представників середнього та малого бізнесу, які будуть неконкурентоспроможні в умовах підвищеного оподаткування. На додачу до цього буде збільшено ставку податку на доходи фізичних осіб, що призведе до зменшення рівня реальних доходів населення. Такі зміни можуть викликати небажання платників податків вести бізнес легально і штовхнуть їх до застосування схем оптимізації оподаткування, а можливо і до ухилення від сплати податків.

Усі запропоновані проекти податкової реформи не є ідеальними, або принаймні узгодженими. Звичайно, неможливо створити умови, що влаштовуватимуть усіх членів суспільства, однак у своїх діях законодавцям необхідно бути більш послідовними та обачливими. Необхідно пам’ятати, що зміна податкової системи потребує проведення детальних розрахунків майбутнього впливу на економіку. Наразі ж усі ці проекти змін схожі чи то на спроби латання дірок у бюджеті, чи на створення умов для ведення тіньового бізнесу та пригнічення всіх провідних галузей економіки країни, як то IT-галузь та сільське господарство.

Окрім всього згаданого, необхідно зазначити, що всі проекти змін не позбавлені недоліку торішньої реформи – вони передбачають зміни у січні 2016 року. Водночас, нам відомо про статтю 4.1.9. Податкового кодексу: «Зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року». Таким чином, зміни, що набудуть чинності 1 січня 2016 мають застосовуватись лише 1 січня 2017 року. Як показала практика, законодавець ігнорує цей пункт кодексу, що вже призвело до появи судових спорів та прийняття рішень на користь платників податків.

Резюмуючи, можна лише додати, що всі перипетії нових змін Податкового кодексу є неминучим наслідком помилок з минулого в процесі проведення податкової реформи. Прийнята поспіхом, з порушенням строків та без консультацій з представниками бізнесу та громадськості, реформа була приречена на провал. Нинішні пропоновані зміни так само не вирізняються далекоглядністю та орієнтуванням на довгострокові перспективи.

Для всіх нас буде найкращим, якщо нові зміни не будуть ґрунтуватися на «компромісах» політичних сил, а враховуватимуть інтереси всіх: бізнесу, громадян та держави. Тільки в таких умовах податкова система почне реально працювати і матиме позитивний економічний ефект, адже неможливо вести прибутковий бізнес, розвивати економіку країни та залучати іноземних інвесторів в умовах постійної нестабільності податкового законодавства.

Share:

You will be interesting:

Ліцензійна згода

27.04.16

Дмитро Мелаш

З метою системного вдосконалення, уніфікації та спрощення порядку ліцензування господарської діяльності Верховною Радою України було прийнято оновлений Закон «Про ліцензування видів господарської діяльності» (Закон про ліцензування), який набув чинності...
Відступити за компанію

30.06.16

Ігор Линник

17 лютого 2016 року ринок фінансових послуг сколихнула новина про те, що суд, начебто, заборонив продаж колекторам боргів фізичних осіб. Приводом для цього стало рішення Вищого адміністративного суду України...
Посилення вимог до ліцензування небанківських фінансових установ з обміну валют

01.03.16

Дмитро Мелаш

Протягом останніх двох років, коли Національний банк України не видавав генеральні ліцензії на здійснення обміну валют, в Україні точилися гострі дискусії стосовно того, чи залишаться на цьому ринку небанківські...
Податкові “реформи” – як житиме Україна у 2016 році

20.01.16

Ігор Линник

Наприкінці 2015 року Україну спіткала чергова модернізація податкового законодавства, що передбачає кардинальні зміни в системі оподаткування суб’єктів підприємництва, громадян та інших платників податків. Ще не всі встигли оговтатись після...

Latest news

Банкам надано додатковий час на приведення свого капіталу у відповідність до мінімального розміру

15.01.2018

23 грудня 2017 року набула чинності Постанова Правління Національного банку №136, якою передбачено наступні зміни до графіку приведення банками статутного та регулятивного капіталу до мінімального розміру:   Таким чином, 42...
Змінено правила трансфертного ціноутворення в Україні

10.01.2018

1 січня 2018 року набули чинності зміни Податкового кодексу України, які передбачають наступні нововведення в частині трансфертного ціноутворення: контрольованими операціями відтепер є господарські операції між нерезидентом та його постійним...
Gryphon Academy: прес-реліз семінару 22 грудня 2017 року

26.12.2017

Gryphon Academy 22 грудня 2017 року провела практичний семінар на тему: «Оподаткування бізнесу: шляхи вдосконалення» для представників ПрАТ «УКРПРОФТУР» – найбільшого в Україні туристичного об’єднання, яке включає 69 туристичних господарств...
Gryphon Academy: прес-реліз тренінгу 12 грудня 2017 року

13.12.2017

Gryphon Academy 12 грудня 2017 року провела практичний Семінар-тренінг для представників Федерації профспілок України на тему: «Податок на прибуток. ПДВ. Облік доходів і витрат: практичні аспекти». Спікер Лілія Гарачковська...