UA

Показати винних

14.02.2018

Ігор Линник

Старший партнер

Юридична практика
та податки

Економічна і політична ситуація за останні кілька років значно погіршила інвестиційний клімат в нашій країні і нищівно ударила по банківській системі України. Іноземні інвестори практично припинили фінансування українського бізнесу і почали активно шукати шляхи повернення вкладеного в економіку України капіталу, цілий ряд великих промислових активів виявилися відрізаними на сході країни і в Криму, а курс гривні у відношенні до долара пережив одне з найбільш стрімких падінь за всю історію існування нашої національної валюти. Цей процес також супроводжувався відтоком депозитів з банківських установ і збільшенням кількості неповернених кредитів.

Ситуація, що склалася, виявила системні проблеми банківського сектора, а саме:

1) відсутність у банків достатнього обсягу резервів для покриття фінансових втрат;

2) велика кількість кредитів, виданих для фінансування бізнесу власників банків і пов’язаних з ними осіб (інсайдерських кредитів);

3) системне невиконання нормативів ліквідності регулятивного капіталу;

4) великий обсяг ризикових операцій;

5) відсутність прозорої структури власності;

6) наявність в структурі власності банків номінальних засновників, за якими ховалися кінцеві бенефіціарні власники (з використанням «футбольних команд» – 11 і більше засновників, трастових конструкцій, іноземних юрисдикцій, які не розкривають інформацію про власників компанії, і т.д.);

7) відсутність у власників банків достатнього обсягу фінансових ресурсів, необхідних для підтримки їх платоспроможності.


Дії НБУ і Фонду

У даній ситуації, починаючи з 2014 року, оновлений Національний банк України (НБУ) не міг або не став підтримувати платоспроможність проблемних банків і активно почав виводити їх з ринку. В результаті, за період 2014 -2017 років були визнані неплатоспроможними і відправлені в ліквідацію близько 100 банків – більше половини діючих станом на початок 2014 року.

Відповідальними за неплатоспроможність банків, в більшості випадків, НБУ і Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (Фонд) називають їх власників і керівників (топ-менеджерів), обґрунтовуючи такий висновок їх бездіяльністю у частині фінансування та докапіталізації своїх банків. Або навпаки – навмисними діями з доведення банків до неплатоспроможності.

Яскравими прикладами неплатоспроможності банків із зазначених вище причин називають Банк «Форум», «Дельта» банк, Банк «Фінанси та Кредит», «Брокбізнесбанк», VAB Банк та інші. Діяльність саме цих банків ґрунтувалася на інсайдерському кредитуванні пов’язаних з банком осіб, обсяг якого міг становити від 70% до 95% всього кредитного портфеля банку.

Подальший аналіз Фондом діяльності неплатоспроможних банків також виявив, що в багатьох випадках видача кредитів на значні суми узгоджувалися власниками і керівниками банків в обхід встановлених процедур комплаєнсу і ризик-менеджменту, в ручному режимі, «під чесне слово» і не забезпечувалася ліквідними заставами.

Але залучити до майнової чи кримінальної відповідальності будь-кого з кінцевих бенефіціарів власників за доведення банку до неплатоспроможності Фонду та правоохоронним органам так і не вдалося. Пропоную проаналізувати причини цього.


Відповідальність за неплатоспроможність

В першу чергу, слід зазначити, що до початку 2015 року в законодавстві України взагалі був відсутній спеціальний правовий механізм притягнення до відповідальності власників або керівників банків за їх діяльність, результатом якої стала неплатоспроможність їх банків.

Змінити ситуацію був покликаний Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності пов’язаних з банком осіб» (далі – Закон), який набув чинності 8 березня 2015 року. Саме цим Законом було внесено важливі зміни в частині визначення переліку пов’язаних з банком осіб, посилення вимог до прозорості структури власності банків, а також фінансового стану і ділової репутації їхніх власників.

Однією із ключових змін, передбачених цим Законом, стало введення кримінальної відповідальності за доведення банку до неплатоспроможності.

Зокрема, цим Законом до Кримінального кодексу України (КК) була додана нова стаття 218-1 «Доведення банку до неплатоспроможності». Зазначена стаття передбачає відповідальність будь-якої, пов’язаної з банком особи (кінцевих бенефіціарів, контролерів, власників істотної участі в банку (10% і більше), керівництва, афілійованих та асоційованих осіб) за умисні дії в особистих інтересах або інтересах третіх осіб, які призвели банк до неплатоспроможності і завдали великої матеріальної шкоди державі чи кредиторам банку.

За даними Фонду, станом на 1 червня 2017 року правоохоронними органами України відкрито понад 300 кримінальних проваджень щодо власників і керівників банків із загальною сумою заявлених збитків понад 180 млрд грн.

Незважаючи на таку кількість кримінальних проваджень, на сьогодні зазначені зміни в частині введення кримінальної відповідальності за неплатоспроможність банку залишаються тільки декларативними, оскільки ще жоден власник або керівник банку не засуджений за статтею 218-1 КК України.

У чому ж причина відсутності вироків щодо власників і інших пов’язаних з банком осіб за доведення банку до неплатоспроможності, та які фактори перешкоджають правоохоронним органам України проводити ефективне розслідування даної категорії справ?


Вироків немає

По-перше, стаття 218-1 КК України не поширюється на дії власників і керівників банків, які були визнані неплатоспроможними до 8 березня 2015 року (до дати набрання чинності Законом). Це пояснюється тим, що КК України містить імперативну норму про те, що закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, не має зворотної дії в часі. У зв’язку з цим, правоохоронні органи України не мають правових підстав кваліфікувати дії власників і керівників Банку «Форум», «Дельта» банку, «Брокбізнесбанку», VAB Банку, «Надра» банку, Банку «Київ» і ще близько 40 банків за вказаною вище статтею КК України.

Відносно цих банків Фонд намагається довести провину власників за іншими статтями КК України – наприклад, за не зовсім відповідною для банків статтею 219 КК України «Доведення до банкрутства» і т.п.

По-друге, це політичний фактор. Найчастіше, власниками і керівниками банків є особи, наближені до тієї чи іншої бізнес групи, тісно пов’язаної з певним політичним оточенням або окремими політиками і посадовими особами держави. При цьому саме власник банку може виступати таким політичним (публічним) діячем і під прикриттям свого статусу (наприклад, депутатської недоторканності) здійснювати тиск на правоохоронні органи і затягувати процес розслідування.

По-третє, дії правоохоронних органів щодо досудового розслідування фактів доведення банку до неплатоспроможності носять безсистемний характер. Правоохоронні органи, при розслідуванні зазначеної категорії справ, стикаються з труднощами доведення провини власника або керівників в неплатоспроможності банку, а також причинно-наслідкового зв’язку між їх діями і заподіяною шкодою. Для встановлення фактів незаконності дій власників і / або керівників банків, перш за все, необхідно зібрати чималу доказову базу, а саме:

1) провести десятки, а то і сотні слідчих дій (допитів, обшуків, виїмок документів);

2) своєчасно призначити необхідні судові експертизи (економічні, почеркознавчі, технічні);

3) виявити у величезній кількості трансакцій банку ті з них, які використовувалися власниками і керівниками банку для незаконного виведення коштів;

4) розшукати, заарештувати і повернути виведені активи у власність банку або кредиторів.

На жаль, на сьогодні рівень професіоналізму слідчих в правоохоронних органах України залишається на досить низькому рівні, а саме розслідування проводиться однобічно, з виявленням тільки тих осіб, які виступали виконавцями незаконних дій власників і / або керівників банку та без реального повернення активів, отриманих незаконним шляхом .

Додатково до цього, слід зазначити, що на розслідування фактів доведення банків до неплатоспроможності та притягнення до кримінальної відповідальності їх власників і / або керівників впливає не тільки професіоналізм і оперативність співробітників правоохоронних органів, а й наявність обставин, які прямо перешкоджають об’єктивному розслідуванню (наприклад, політична воля або корупційна складова).

Підсумовуючи, хотілося б акцентувати увагу на тому, що робота з недобросовісними акціонерами або керівниками банків повинна проводитися постійно, а особливо коли НБУ або Фонд виявили перші ознаки проблемності банку. Скоординовані дії НБУ та Фонду, в даному випадку, дадуть можливість не тільки в подальшому притягнути винних до відповідальності, але і не допустити ліквідації банку і зберегти його на ринку, тим самим підтримуючи довіру до банківської системи і створюючи сприятливий клімат для існуючих і потенційних інвесторів.

Поділитися:

Вам буде цікаво:

Глобальна деофшоризація та її вплив на ЗЕД

27.03.2018

Євгеній Столярчук

Процес деофшоризації у світі Швидкий розвиток транснаціональної торговельної діяльності, глобалізація міжнародної економіки та вільний рух фінансового капіталу зумовили виникнення необхідності в розвитку та ефективному налагодженню глобального (міжнародного) та регіонального...
Показати винних

14.02.2018

Ігор Линник

Економічна і політична ситуація за останні кілька років значно погіршила інвестиційний клімат в нашій країні і нищівно ударила по банківській системі України. Іноземні інвестори практично припинили фінансування українського бізнесу...
Due Diligence нерухомості: проведення рекомендовано

13.02.2018

Євгеній Столярчук

Застосування шахрайських схем в угодах купівлі-продажу нерухомості завжди еволюціонували разом зі змінами законодавства та реформуванням вказаного правового інституту. Водночас ріст культури інвестування та відповідального ставлення інвесторів до укладення таких...
НБУ вживає заходів щодо формування нових стандартів роботи фінансового ринку

06.02.2018

Інеcса Михальченко

Розвиток новітніх технологій і масове використання інтернет-ресурсів зумовило значне зростання популярності послуг з проведення онлайн-розрахунків. Тільки протягом 2016-2017 років число фінансових установ, які отримали ліцензію Національного банку України (НБУ)...
Ключові зміни Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

22.01.2018

Лілія Гарачковська

Коментує Лілія Гарачковська, керівник практики Gryphon Audit 5 жовтня 2017 року було прийнято Закон «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (щодо...
Ключові особливості аудиту страхових компаній

26.12.2017

Олена Линник

Актуальність питань, пов’язаних із проведенням аудиторських перевірок діяльності страхових компаній завжди була на високому рівні через їх складність, об’ємність та підвищений рівень державного регулювання страхової діяльності. Аналітика ринку страхових...
П’ять «ЗА» системну інтеграцію (автоматизацію) бухгалтерського обліку

14.06.2017

Лілія Гарачковська

Впровадження системної інтеграції бухгалтерського обліку (автоматизації господарських операцій) передбачає повну автоматизацію процесів укладання та обліку договорів, нарахування всіх платежів (відсотків, пені та/або штрафів) за ними, а також формування звітності,...
Колективний договір як запорука успішного бізнесу. Рекомендації Керівника практики Gryphon Audit

08.06.2017

Лілія Гарачковська

Колективний договір в компанії – це оптимальний баланс врахування інтересів між працівниками і роботодавцями з питань врегулювання трудових та інших безпосередньо пов’язаних з ними відносин, який допомагає роботодавцю досягати...

Останні новини

Пропонується змінити порядок надбання юридичними особами статусу фінансової установи

19.06.2018

Національна комісія, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг (далі – Нацкомфінпослуг) має намір внести суттєві зміни до Положення про Державний реєстр фінансових установ, що затверджене розпорядженням Нацкомфінпослуг №41...
Реформування ринку фінансових послуг

07.06.2018

 До Верховної Ради України 25 травня 2018 року, було подано законопроект, яким передбачено внести значні зміни в ряд нормативних актів для удосконалення державного регулювання ринку фінансових послуг та створення...
Скасована вимога опублікування фінансової звітності страховиків

31.05.2018

Нацкомфінпослуг скасувала вимогу щодо обов’язкового опублікування страховиками фінансової звітності та аудиторського висновку в друкованих виданнях. Починаючи з 25 травня 2018 року страховиків звільнили від обов’язку публікації у періодичних і...
Інвестування в Україну стало доступнішим

18.05.2018

Іноземним інвесторам надано новий механізм для інвестування і купівлі українських активів. Він дає можливість іноземним інвесторам користуватися послугами глобальних кастодіанів (Global Custodians), яким надано право відкривати рахунки в цінних...