UA

Показати винних

14.02.2018

Ігор Линник

Старший партнер

Юридична практика
та податки

Економічна і політична ситуація за останні кілька років значно погіршила інвестиційний клімат в нашій країні і нищівно ударила по банківській системі України. Іноземні інвестори практично припинили фінансування українського бізнесу і почали активно шукати шляхи повернення вкладеного в економіку України капіталу, цілий ряд великих промислових активів виявилися відрізаними на сході країни і в Криму, а курс гривні у відношенні до долара пережив одне з найбільш стрімких падінь за всю історію існування нашої національної валюти. Цей процес також супроводжувався відтоком депозитів з банківських установ і збільшенням кількості неповернених кредитів.

Ситуація, що склалася, виявила системні проблеми банківського сектора, а саме:

1) відсутність у банків достатнього обсягу резервів для покриття фінансових втрат;

2) велика кількість кредитів, виданих для фінансування бізнесу власників банків і пов’язаних з ними осіб (інсайдерських кредитів);

3) системне невиконання нормативів ліквідності регулятивного капіталу;

4) великий обсяг ризикових операцій;

5) відсутність прозорої структури власності;

6) наявність в структурі власності банків номінальних засновників, за якими ховалися кінцеві бенефіціарні власники (з використанням «футбольних команд» – 11 і більше засновників, трастових конструкцій, іноземних юрисдикцій, які не розкривають інформацію про власників компанії, і т.д.);

7) відсутність у власників банків достатнього обсягу фінансових ресурсів, необхідних для підтримки їх платоспроможності.


Дії НБУ і Фонду

У даній ситуації, починаючи з 2014 року, оновлений Національний банк України (НБУ) не міг або не став підтримувати платоспроможність проблемних банків і активно почав виводити їх з ринку. В результаті, за період 2014 -2017 років були визнані неплатоспроможними і відправлені в ліквідацію близько 100 банків – більше половини діючих станом на початок 2014 року.

Відповідальними за неплатоспроможність банків, в більшості випадків, НБУ і Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (Фонд) називають їх власників і керівників (топ-менеджерів), обґрунтовуючи такий висновок їх бездіяльністю у частині фінансування та докапіталізації своїх банків. Або навпаки – навмисними діями з доведення банків до неплатоспроможності.

Яскравими прикладами неплатоспроможності банків із зазначених вище причин називають Банк «Форум», «Дельта» банк, Банк «Фінанси та Кредит», «Брокбізнесбанк», VAB Банк та інші. Діяльність саме цих банків ґрунтувалася на інсайдерському кредитуванні пов’язаних з банком осіб, обсяг якого міг становити від 70% до 95% всього кредитного портфеля банку.

Подальший аналіз Фондом діяльності неплатоспроможних банків також виявив, що в багатьох випадках видача кредитів на значні суми узгоджувалися власниками і керівниками банків в обхід встановлених процедур комплаєнсу і ризик-менеджменту, в ручному режимі, «під чесне слово» і не забезпечувалася ліквідними заставами.

Але залучити до майнової чи кримінальної відповідальності будь-кого з кінцевих бенефіціарів власників за доведення банку до неплатоспроможності Фонду та правоохоронним органам так і не вдалося. Пропоную проаналізувати причини цього.


Відповідальність за неплатоспроможність

В першу чергу, слід зазначити, що до початку 2015 року в законодавстві України взагалі був відсутній спеціальний правовий механізм притягнення до відповідальності власників або керівників банків за їх діяльність, результатом якої стала неплатоспроможність їх банків.

Змінити ситуацію був покликаний Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності пов’язаних з банком осіб» (далі – Закон), який набув чинності 8 березня 2015 року. Саме цим Законом було внесено важливі зміни в частині визначення переліку пов’язаних з банком осіб, посилення вимог до прозорості структури власності банків, а також фінансового стану і ділової репутації їхніх власників.

Однією із ключових змін, передбачених цим Законом, стало введення кримінальної відповідальності за доведення банку до неплатоспроможності.

Зокрема, цим Законом до Кримінального кодексу України (КК) була додана нова стаття 218-1 «Доведення банку до неплатоспроможності». Зазначена стаття передбачає відповідальність будь-якої, пов’язаної з банком особи (кінцевих бенефіціарів, контролерів, власників істотної участі в банку (10% і більше), керівництва, афілійованих та асоційованих осіб) за умисні дії в особистих інтересах або інтересах третіх осіб, які призвели банк до неплатоспроможності і завдали великої матеріальної шкоди державі чи кредиторам банку.

За даними Фонду, станом на 1 червня 2017 року правоохоронними органами України відкрито понад 300 кримінальних проваджень щодо власників і керівників банків із загальною сумою заявлених збитків понад 180 млрд грн.

Незважаючи на таку кількість кримінальних проваджень, на сьогодні зазначені зміни в частині введення кримінальної відповідальності за неплатоспроможність банку залишаються тільки декларативними, оскільки ще жоден власник або керівник банку не засуджений за статтею 218-1 КК України.

У чому ж причина відсутності вироків щодо власників і інших пов’язаних з банком осіб за доведення банку до неплатоспроможності, та які фактори перешкоджають правоохоронним органам України проводити ефективне розслідування даної категорії справ?


Вироків немає

По-перше, стаття 218-1 КК України не поширюється на дії власників і керівників банків, які були визнані неплатоспроможними до 8 березня 2015 року (до дати набрання чинності Законом). Це пояснюється тим, що КК України містить імперативну норму про те, що закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, не має зворотної дії в часі. У зв’язку з цим, правоохоронні органи України не мають правових підстав кваліфікувати дії власників і керівників Банку «Форум», «Дельта» банку, «Брокбізнесбанку», VAB Банку, «Надра» банку, Банку «Київ» і ще близько 40 банків за вказаною вище статтею КК України.

Відносно цих банків Фонд намагається довести провину власників за іншими статтями КК України – наприклад, за не зовсім відповідною для банків статтею 219 КК України «Доведення до банкрутства» і т.п.

По-друге, це політичний фактор. Найчастіше, власниками і керівниками банків є особи, наближені до тієї чи іншої бізнес групи, тісно пов’язаної з певним політичним оточенням або окремими політиками і посадовими особами держави. При цьому саме власник банку може виступати таким політичним (публічним) діячем і під прикриттям свого статусу (наприклад, депутатської недоторканності) здійснювати тиск на правоохоронні органи і затягувати процес розслідування.

По-третє, дії правоохоронних органів щодо досудового розслідування фактів доведення банку до неплатоспроможності носять безсистемний характер. Правоохоронні органи, при розслідуванні зазначеної категорії справ, стикаються з труднощами доведення провини власника або керівників в неплатоспроможності банку, а також причинно-наслідкового зв’язку між їх діями і заподіяною шкодою. Для встановлення фактів незаконності дій власників і / або керівників банків, перш за все, необхідно зібрати чималу доказову базу, а саме:

1) провести десятки, а то і сотні слідчих дій (допитів, обшуків, виїмок документів);

2) своєчасно призначити необхідні судові експертизи (економічні, почеркознавчі, технічні);

3) виявити у величезній кількості трансакцій банку ті з них, які використовувалися власниками і керівниками банку для незаконного виведення коштів;

4) розшукати, заарештувати і повернути виведені активи у власність банку або кредиторів.

На жаль, на сьогодні рівень професіоналізму слідчих в правоохоронних органах України залишається на досить низькому рівні, а саме розслідування проводиться однобічно, з виявленням тільки тих осіб, які виступали виконавцями незаконних дій власників і / або керівників банку та без реального повернення активів, отриманих незаконним шляхом .

Додатково до цього, слід зазначити, що на розслідування фактів доведення банків до неплатоспроможності та притягнення до кримінальної відповідальності їх власників і / або керівників впливає не тільки професіоналізм і оперативність співробітників правоохоронних органів, а й наявність обставин, які прямо перешкоджають об’єктивному розслідуванню (наприклад, політична воля або корупційна складова).

Підсумовуючи, хотілося б акцентувати увагу на тому, що робота з недобросовісними акціонерами або керівниками банків повинна проводитися постійно, а особливо коли НБУ або Фонд виявили перші ознаки проблемності банку. Скоординовані дії НБУ та Фонду, в даному випадку, дадуть можливість не тільки в подальшому притягнути винних до відповідальності, але і не допустити ліквідації банку і зберегти його на ринку, тим самим підтримуючи довіру до банківської системи і створюючи сприятливий клімат для існуючих і потенційних інвесторів.

Поділитися:

Вам буде цікаво:

European Regulatory Vector

11.10.2018

Helen Lynnyk and Igor Lynnyk

When Ukraine signed the Association Agreement with the European Union in 2014, we officially chose the European vector of development. However, it is not plain sailing and requires systematic...
Про ключові новації та правничі інструменти які стануть у нагоді задля узгодження діяльності бізнесу нормами Регламенту GDPR

10.10.2018

Олена Линник

Джерело: Український Юрист Із наближенням травня 2018 року захист персональних даних став однією з найбільш хвилюючих, обговорюваних та дещо болючих тем у межах бізнесового середовища. Причина дискусій — введення...
Керівні можливості

13.09.2018

Ігор Линник

Знання у сфері професіоналізм Компетенції партнерів у бізнесі є ключовими чинниками, що впливають на стратегію бізнесу, шлях його розвитку та успіх. Знання у сфері є, безумовно, важливими, але вони...
Новації в комплаєнс – процедурах та імплементацію європейського законодавства в українські реалії.

30.06.2018

Олена Линник

Запровадження нових та посилення діючих комплаєнс – процедур в Україні є одним із ключових етапів імплементації європейського законодавства та актів міжурядових організацій. За результатами співпраці з Міжнародним валютним фондом,...
Оптимізація бізнес-процесів

30.02.2018

Олена Линник

Ефективність управління людьми та бізнес-процесами прямо залежить від особистої ефективності керівника-лідера. Безумовно, в нашій професії у разі розвитку системного бізнесу роль управління та делегування є не менш важливою, ніж...
Де судитися з Фондом? Підсудність спорів, стороною яких є ФГВФО

06.03.2018

Ігор Линник

Внаслідок посилення Національним банком України контролю над банками та реалізацією кардинальних кроків щодо їх «укріплення», відбулося очищення банківської системи України, в результаті якого починаючи з 2014 р. неплатоспроможними було...
Юрбізнес на хвилі «Forensic»

07.05.2018

Ігор Линник

«Той хто володіє інформацією, той володіє світом», – легендарний вислів Натана М. Ротшильда, засновника сім’ї Ротшильдів, однієї з найбагатших та найвпливовіших сімей сучасного світу. Цей вислів якнайкраще характеризує теперішній...
Банківський сектор: Система зрушення

20.03.2018

Линник Олена

Обрання Україною європейського вектору розвитку потребує системного реформування в багатьох галузях економіки; водночас негайні та рішучі реформи, насамперед, потрібні в банківському секторі, який є основою стабільного економічного розвитку. Реформування...

Останні новини

III International Compliance Forum

09.10.2018

Gryphon Group мав честь прийняти участь в проведенні ІІІ International Compliance Forum як “Професійного партнера”   Спікером на заході був Керуючий партнер, Керівник аудиторської компанії Gryphon Audit Олена Линник з доповіддю...
19.5% податку на крипто доходи: коли і як?

17.09.2018

У зв’язку з швидким поширенням використання криптовалюти пропонується введення оподаткування доходу з криптовалюти в Україні. На даний момент пропонується встановити ставку в розміні 19.5%. “Можливі два види операцій із...
Трансформація фінансової звітності за міжнародними стандартами

06.09.2018

Однією з ключових передумов політико – економічної інтеграції України в Європейський простір, є впровадження європейських стандартів ведення бухгалтерського обліку та підготовки фінансової звітності підприємств. А тому, на виконання Директиви...
Безпілотники: змагання за ринок США. Китайський DJI vs. Американський Autel.

03.03.2018

Найбільший у світі виробник цивільних безпілотників DJI сьогодні вимушено  спостерігає за тим, що його продукція поступово витісняється з ринку США після того, як менша фірма-конкурент подала скаргу на порушення...